Ейген фон Бем-Баверк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ейген Бем-Баверк (нім. Eugen von Böhm-Bawerk; *12 лютого 1851, Відень — †27 серпня 1914) — великий економіст, представник австрійської школи, професор в Інсбруку і Відні, міністр фінансів, президент Віденської академії наук (1911).
Пропагував теорію граничної корисності спрямовану на захист капіталізму, проти теорії трудової вартості К. Маркса.
Бем-Баверк в своїх творах критикував економічне вчення марксизму («Основи теорії цінності господарських благ», 1886, рос. пер., 1903; «Капітал і прибуток», 1884—89, рос. пер., т. 1, 1909; «Теорія Карла Маркса та її критика», 1896, рос. пер., 1897). Бем-Баверк твердив, що прибуток — вічна категорія, а процент на капітал — справедлива винагорода капіталістові.
Див. також [ред.]
- Великі економісти до Кейнса
- Одним з відвідувачів лекцій Бем-Баверка у Відні був Микола Бухарін.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Марк Блауг 100 великих економістів до Кейнса = Great Economists Before Keynes: A Introduction to the Lives and Works of 100 Economists of the Past. — Економічна школа, 2005. — С. 704. — ISBN 5-902402-11-5
