Еймон де Валера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еймон де Валера
ірл. Éamonn de Bhailéara
Еймон де Валера ірл. Éamonn de Bhailéara

Час на посаді:
25 червня 1959 — 24 червня 1973
Попередник Шон О'Келлі
Наступник Ерскін Гамільтон Чайлдерс

Народився 14 жовтня 1882(1882-10-14)
Нью-Йорк
Помер 29 серпня 1975(1975-08-29) (92 роки)
Дублін
Національність Ірландець
Політична партія Шинн Фейн
Професія політик
Релігія Католик

Е́ймон де Вале́ра (англ. Éamon de Valera, ірл. Éamonn de Bhailéara; /ˈeɪmən dɛvəˈlɛrə/, 14 жовтня 1882, Нью-Йорк29 серпня 1975, Дублін) — один із домінантних політиків Ірландії у XX ст., автор Конституції Ірландії. Де Валера був одним із лідерів ірландців у війні за незалежність Ірландії та у антидоговірному протистоянні Громадянської війни.

Вийшовши із «Шинн Фейн» (чиїм лідером був у 1917-1926 рр.) і сформувавши націоналістичну партію «Фіанна Файл» 1926 року, 9 березня 1932 змінив на посаді голови виконавчої ради (тобто прем'єр-міністра) домініону Ірландія Вільяма Косґрейва. Сприяв прийняттю республіканської конституції країни і 29 грудня 1937 став першим прем'єр-міністром (ірл. Taoiseach, тішок) республіки Ейре (згодом — республіка Ірландія). У другій світовій війні дотримувався нейтралітету, проте в травні 1945 року відвідав представництво Німеччини і висловив свої співчуття у зв'язку зі смертю Гітлера, внаслідок чого на кілька років позбавив Ірландію американських кредитів. У 1948 р. програв парламентські вибори. Пост прем'єр-міністра 18 лютого 1948 зайняв представник партії «Фіне Ґел» Джон Костелло. З 13 червня 1951 по 2 червня 1954 де Валера знову був прем'єр-міністром, але наступні вибори принесли перемогу Костелло. 20 березня 1957 де Валера, вигравши вибори з величезною перевагою, знову став прем'єр-міністром. Після того як 25 червня 1959 закінчився другий президентський термін Шона Томаса О'Келлі, обраний на загальних виборах президентом Ірландії. Новим прем'єром і лідером «Фіанна Файл» 23 червня 1959 став Шон Лемасс. 1966 року де Валеру було переобрано на другий термін. Покинув посаду 24 червня 1973 р., на той момент будучи найстаршим главою держави у світі (90 років). Наступним президентом було обрано Ерскіна Чайлдерса.

Канцлер Національного університету Ірландії в 1922-1975 рр., Голова генеральної асамблеї Ліги Націй у 1938-1939 рр. Член парламенту Великої Британії в 1917-1922 рр. (відмовлявся від місця, один із організаторів переходу в новостворений незалежний ірландський парламент), Північної Ірландії в 1921-1929 і 1933-1938 рр., Ірландії в 1922-1959 рр.

Посилання[ред.ред. код]


Попередник: 3-ій Президент Ірландії
(1959 — 1973)
Наступник:
Шон О'Келлі
(1945 — 1959)
Ерскін Гамільтон Чайлдерс
(1973 — 1974)