Ейхвальд Едуард Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едуард Іванович Ейхвальд
нім. Karl Eduard Eichwald
Karl Eduard von Eichwald.gif
Народився 4 (15) липня 1795(1795-07-15)
Єлгава
Помер 4 (16) листопада 1876(1876-11-16) (81 рік)
Петербург
Громадянство Російська імперія
Національність німець
Галузь наукових інтересів медицина, біологія, палеонтологія, мінералогія
Заклад Дерптський університет
Казанський університет
Вільнюський університет
Alma mater Берлінський університет
Вчене звання член-кореспондент Петербурзької АН
Відомий завдяки: автор першої в Росії праці з палеонтології
Діти Ейхвальд Едуард Едуардович
Eichwald є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Ейхвальд Едуард Іванович.
Перегляньте таксони приписувані цьому автору в International Plant Names Index (IPNI).

Едуард (Карл Едуард) Іванович Ейхвальд (нім. Karl Eduard Eichwald; * 4 (15) липня 1795(17950715), Єлгава, нині Латвія — † 4 (16) листопада 1876, Петербург) — російський натураліст німецького походження, член-кореспондент Петербурзької АН (1826).

Біографія[ред.ред. код]

У 18141817 вивчав медицину і природничі науки в Берлінському університеті, потім в Парижі, побував у Лондоні, Швейцарії та Австрії. У 1819 р. повернувся до Росії, у Вільні здав іспит на ступінь доктора медицини. Був професором університетів у Дерпті1821, викладав зоологію), Казані1823, разом із зоологією викладав акушерство і гінекологію), Вільнюсі1829) і Медико-хірургічної академії в Петербурзі (18381851); в 18391955 читав курс палеонтології в Петербурзькому гірничому інституті.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Основні праці з систематики рослин і тварин, палеонтології, геології, мінералогії. У 18251826 здійснив подорож по Кавказу і Каспійському морю, а в 1829 — по південно-західній Росії. На підставі матеріалів подорожей опублікував роботи, в яких описав ряд нових видів рослин, каспійсько-кавказьку фауну (головним чином молюсків, риб і плазунів), а також навів відомості з географії відвіданих ним районів. У 18291831 опублікував 3-томну працю «Спеціальна зоологія», в якій дав нарис класифікації тварин із залученням даних порівняльної анатомії, фізіології і палеонтології і запропонував свою систему тваринного царства. Автор підручників з мінералогії («Ориктогнозія переважно відносно Росії …», 1844), геології («Геогнозія переважно відносно Росії», 1846) і єдиної на той час російською мовою праці з палеонтології («Палеонтологія Росії», ч. 1-2, 18541861). У 18601868 вийшла 4-томна монографія Ейхвальда з атласом «Палеонтологія Росії».

Основні праці[ред.ред. код]

  • «Observationes ex anatomia comparata de Delphino et de Physalia» («Acta Acad. Sc.», 1824);
  • «Introductio in historiam naturalem Caspii maris» (Казань, 1824);
  • «Zoologia specialis» (3 томи, Вільна, 1829 — 31);
  • «Ueber den Kiemendeckel der Fische nebst vergleichenden Untersuchungen uber das Zungenbein der Wirbelthiere» («Isis», 1832); * «Plantarum novarum quas in itinere caspio-caucasico observavit» (Вильна, 1831 — 1838);
  • «Beschreibung der devonischen Fische von Pawlovsk» («Bull. Soc. Nat.», 1844 и 1846);
  • «Die Urwelt Russlands» (4 выпуска, СПб. и Москва, 1840 — 1848);
  • «Naturhistorische Bemerkungen als Beitrag zur vergleichenden Geognosie auf einer Reise durch die Eifel, Tyrol etc.» («Mem. Soc. Nat. Moscou», 1851);
  • «Beitrage zur Geologie und Palaontologie Russlands» («Bull. Soc. Nat. Moscou», 1853 и 1854);
  • «Die Fauna und Flora des Grunsandes von Moskwa» (там же, 1861).

Родина[ред.ред. код]

Едуард Ейхвальд — батько Едуарда Едуардовича Ейхвальда, російського терапевта, засновника першого у світі інституту удосконалення лікарів.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Райков Б. Е., Русские биологи-эволюционисты до Дарвина, т. 2, М.—Л., 1951, с. 321—89.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]