Еяф'ятлайокютль (вулкан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ейяф'ятляйокутль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 63°38′ пн. ш. 19°36′ зх. д. / 63.633° пн. ш. 19.600° зх. д. / 63.633; -19.600

Еяфйоль (Еяф'ятлайокютль)
ісл. Eyjafjöll (Eyjafjallajökull)
Стовпи попелу над вулканом 17 квітня 2010 року
Стовпи попелу над вулканом 17 квітня 2010 року
Стовпи попелу над вулканом 17 квітня 2010 року
63°38′00″ пн. ш. 19°37′00″ зх. д. / 63.63333° пн. ш. 19.61667° зх. д. / 63.63333; -19.61667
Тип стратовулкан або щитовий вулкан[1]
Країна  Ісландія
Місце знаходження Судурланд, Ісландія
Гори Ісландське плато
Висота 1666 м
Останнє виверження травень 2010[2]
Ідентифікатори і зовнішні посилання
8834
372020
Еяфйоль (Еяф'ятлайокютль). Карта розташування: Ісландія
Еяфйоль (Еяф'ятлайокютль)
Еяфйоль (Еяф'ятлайокютль)

Мапа
CMNS: Еяф'ятлайокютль у Вікісховищі

Е́яф'ятлайокютль (ісл. Eyjafjallajökull, МФА[ˈɛɪjaˌfjatlaˌjœːkʏtl̥] ( прослухати), що означає «льодовик Острівних гір»), або Еяфйотль (Eyjafjöll, МФА[ˈɛɪjaˌfjœtl̥])[2]) — вулкан на півдні Ісландії, частково вкритий однойменним льодовиком.

Опис[ред. | ред. код]

Часто Еяф'ятлайокютль відносять до стратовулканів, іноді — до щитових вулканів[1]. Ширина підніжжя — 30×15 км (витягнуте в напрямку схід—захід)[1], висота — 1666 м; має кальдеру шириною 2,5 км[2][3]. Верхня частина вулкана вкрита шаром льоду завтовшки до 200 м[1].

Вулкан пов'язаний з активним рифтом, що, однак, лежить поза межами основної в Ісландії зони спредингу. Він розташований за кількадесят кілометрів від найближчої межі літосферних плит[1], на південь від місця з'єднання Східної вулканічної зони та Південноісландської сейсмічної зони (перша пов'язана з основним в Ісландії місцем спредингу, а друга — з трансформним розломом)[4][5]. Рифтова зона проходить через вулкан у напрямку схід—захід; так само витягнутий сам вулкан і більшість його тріщин, що давали виверження[1].

Активність[ред. | ред. код]

Еяф'ятлайокютль набагато менш активний, ніж сусідні вулкани[3]. Відомо 5 голоценових вивержень: близько 550, близько 920, 1612, 1821—1823 та 2010 року[2]. Друге, третє і четверте відбувалися одночасно або незадовго до виверження сусіднього вулкана Катла[6]; деяка активність Катли спостерігалася й після проявів активності Еяф'ятлайокютля 1999 і 2010 року. Механізм зв'язку між цими вулканами лишається невідомим[1].

Починаючи з 1979 року, було зареєстровано кілька землетрусів, джерелом яких був цей вулкан. 1994 і 1999 років під ним утворювалися масштабні інтрузії, які призводили до сейсмічних поштовхів і деформації поверхні[4]. Так, під час землетрусу 1999 року, згідно з супутниковими радарними даними, поверхня вулкана деформувалася на понад 20 см, що пояснюють утворенням сілла об'ємом 20-30 млн м³ на глибині 6,3 км[5][4]. Деформацію на понад 15 см було зареєстровано й за 11 тижнів до виверження 2010 року[7].

2010 року на вулкані відбулося сильне виверження, що викинуло в повітря велику хмару попелу. Це призвело до закриття аеропортів у багатьох країнах Європи[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Вулкан Еяфйоль, вкритий льодовиком, липень 2010 (ліворуч — льодовик Мірдалсйокутль)
Виверження 27 березня 2010 року

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Einarsson P., Hjartardóttir A. R. (2015). Structure and Tectonic Position of the Eyjafjallajökull Volcano, S-Iceland. JOKULL. 65: 1–16. 
  2. а б в г Eyjafjallajökull. Smithsonian Institution, National Museum of Natural History, Global Volcanism Program. Архів оригіналу за 23.12.2017. Процитовано 23.12.2017. 
  3. а б Eyjafjallajokull Volcano - John Seach. Volcano Live. Архів оригіналу за 20.10.2017. Процитовано 23.12.2017. 
  4. а б в Sigmundsson F., Hreinsdóttir S.. Hooper, A. та ін. (2010). Intrusion triggering of the 2010 Eyjafjallajökull explosive eruption. Nature. 468 (7322): 426–430. Bibcode:2010Natur.468..426S. doi:10.1038/nature09558.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  5. а б Pedersen R.; Sigmundsson F. (2006). Temporal development of the 1999 intrusive episode in the Eyjafjallajökull volcano, Iceland, derived from InSAR images. Bulletin of Volcanology. 68 (4): 377–393. Bibcode:2006BVol...68..377P. doi:10.1007/s00445-005-0020-y. 
  6. Rafferty J. P. (15.12.2017). Eyjafjallajökull volcano. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 23.12.2017. Процитовано 23.12.2017. 
  7. Jha A. (17.11.2010). How Icelandic volcano issued warnings months before its eruption. The Guardian. Архів оригіналу за 10.05.2017. Процитовано 23.12.2017. 
  8. Країни Центральної Європи закрили аеропорти через вулкан. ТСН. 16.04.2010. Архів оригіналу за 19.04.2010. Процитовано 23.12.2017. 

Література[ред. | ред. код]