Екваторіальний кліматичний пояс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кліматичні пояси Землі за класифікацією Алісова Б. П.

Екваторіальний кліматичний пояс — кліматичний пояс планети Земля, що розташовується на її екваторі. Тут панують увесь рік екваторіальні повітряні маси. В дні рівнодення сонце знаходиться в зеніті двічі на рік. Температура повітря цілий рік +24…+28°С, поблизу водойм та морів добові амплітуди не перевищують 1°С. Кількість опадів доходить до 3000 мм на навітряних схилах доходить до 6000-7000 мм. Пасатні вітри також додають опадів. Коефіцієнт зволоження більше 1 (кількість опадів перевищує випаровуваність), тому ґрунти заболочені, вкриті високими вологими лісами.

Розташування[ред.ред. код]

Екваторіальний пояс розташовується між 5-8° півншічної широти та 4-11° південної і фактично не являє собою суцільного поясу, а розбивається на 3 окремих ареали: північні райони Південної Америки, узбережжя Гвінейської затоки та басейн Конго до озера Вікторія у Африці, Зондські острови та Меланезія з прилеглими акваторіями Індійського та Тихого океанів.

Біота[ред.ред. код]

Для екваторіального поясу характерні інтенсивні геоморфологічні та біогеохімічні процеси[1]. Переважають латеритні ґрунти[1]. До цього поясу тяжіють вологі екваторіальні ліси — гілеї з каучуконосами, деревом какао, коричним і хлібним деревами, пальмами, ліанами тощо[1]. Узбережжям морів і океанів — мангрові ліси. З тварин характерні мавпи, лінивець, мурахоїд, тапір, носоріг, бегемот, слон, ягуар, леопард, багато яскраво забарвлених птахів, змій[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Література[ред.ред. код]

  1. (рос.) Алисов Б. П., Полтараус Б. В. Климатология. — М.: Издательство Московского университета, 1962. 225 стор.

Дивись також[ред.ред. код]