Екзогамія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екзогамія це практика шлюбів поза межами окресленої групи (роду, племені, родини) до якої людина належить. На додаток до кровних родичів, заборона може стосуватись також членів специфічної тотемної чи іншої групи.

Протилежністю екзогамії є ендогамія.

Найпоширеніщою теорією що пояснює походження екзогамії запропонована Едвардом Вестермарком, який пояснює її виникнення острахом перед інцестом. Із точку зору генетики, уникнення шлюбів між близькими родичами має наслідком зменшення кількості деяких спадкових хвороб. Вчений Мак-Леннан праця "Первісний шлюб" - 1886р. - пояснює екзогамію недостатньою кількістю жінок через вбвивство новонароджених дівчат.

Екзогамія — одна з норм первісного права, що накладала заборону на шлюби і навіть на статеве спілкування у межах певного роду. Однак екзогамія роду була невід'ємною від ендогамії племені. Екзогамію було заборонено в дуже вузьких межах (батько й дочка, матір та син, брат та сестра), але зобов'язувала до шлюбів між дітьми братів та сестер, тобто — між вельми близькими родичами по крові. У деяких племен шлюб поза межами племені навіть заборонявся. Отож, мабуть, родова екзогамія була скоріш за все, засобом зміцнення племінної ендогамії. Це фактично був спонтанно і безсвідомо відшуканий засіб висування на історичну авансцену племені як історичної спільності людей. Тим самим було зроблено історичний крок у напрямі інтеграції людства через його диференціацію

Серед сучасних дослідників історії сім’ї можна виділити різні погляди на походження екзогамії: “1) вона виникла внаслідок того, що від шлюбів між кровними родичами народжувались неповноцінні діти; 2) життя вимагало розширити соціальні контакти, мати зв’язки з іншими людськими об’єднаннями; 3) таким шляхом можна було досягнути встановлення в межах роду соціального миру, тому що статеві стосунки та конфлікти, що їх супроводжували, виносилися за його межі”