Екзосома (комплекс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екзосома — комплекс ферментів, що був вперше описаний у дріжджів як такий, шо виконує 3'-5' екзонуклеазне розщеплення різних типів РНК (рРНК, мРНК). Пізніше стало відомо, що екзосомний комплекс наявний в інших організмів. Також з'явилися дані, що вказують на його участь у метаболізмі РНК у клітині, наприклад, у дозріванні малих некодуючих РНК (мяРНК, малі ядерцеві РНК)[1].

Клітини архей, бактерій та еукаріот мають механізми, що контролюють якість РНК, знаходять дефекти і деградують їх. Такий комплекс екзосоми досить консервативний і має циліндричну структуру, порожню всередині, в цьому він схожий на протеасому[2]

Екзосомний комплекс розміщений у цитоплазмі і у ядрі. Цитоплазматична частина комплексу, Exo-10, 420 кДа, у дріжджів містить 10 різних компонентів (Rrp4p, Rrp40p-Rrp46p, Csl4p та Mtr3p). Тоді як в ядрі наявний ще один компонент — Rrp6p[3].

Комплекси, що подібні екзосомам у архей та бактерій (англ. polynucleotide phosphorylase, PNPase) мають фосфоролітний механіхм, що каталізується RNase PH-like субодиницями, тоді як у еукаріот екзонуклеази виконують гідроліз РНК за допомогою RRP44 (за можливим виключеням у рослин). Тому бактерії можуть виконувати зворотну реакцію полімеразної активності в присутності великої кількості нуклеозиддифосфатів. Екзосоми еукаріот виконують лише гідроліз. Можливою перевагою такої зміни є те, що екзосомний комплекс еукаріот виконує незворотну реакцію, що виконує контроль якості РНК і запобігає, наприклад, неспецефічне подовження поліА хвоста мРНК в присутності великої кількості АДФ[2].

Екзосомний коплекс вміщає в себе нескручену молекулу РНК для деградації. Циліндрична структура еукаріотичної екзосоми не має каталітичної активності, але вона координує рибонуклеазні реакції. За одну реакцію відщеплюється по одному нуклеотиду від РНК і екзосома не випускає ніяких проміжних продуктів, а деградує молекулу до того, що вона має лише 4 нуклеотиди завдовжки[2].

Джерела[ред.ред. код]

  1. Staals RH, Bronkhorst AW, Schilders G, Slomovic S, Schuster G, Heck AJ, Raijmakers R, Pruijn GJ. (2010). «Dis3-like 1: a novel exoribonuclease associated with the human exosome». The EMBO Journal 29. с. 2358–2367. doi:10.1038/emboj.2010.122. PMID 20531389. 
  2. а б в Debora L. Makino, Felix Halbach & Elena Conti (October 2013). «The RNA exosome and proteasome: common principles of degradation control». Nature reviews. Molecular cell biology 14 (10). с. 654–660. doi:10.1038/nrm3657. PMID 23989960. 
  3. Allmang C, Kufel J, Chanfreau G, Mitchell P, Petfalski E, Tollervey D. (1999). «Functions of the exosome in rRNA, snoRNA and snRNA synthesis». The EMBO Journal. с. 5399–5410. doi:10.1093/emboj/18.19.5399. PMID 10508172. 


Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.