Екологічна гідрологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екологічна гідрологія — наука, яка розглядає і вивчає гідрологічні процеси (параметри, характеристики, явища) в якості екологічних факторів — як абіотичні компоненти водних екосистем у всіх їх складних взаєминах з іншими абіотичними факторами і біотичними елементами. В основі еколого-гідрологічних досліджень лежить екосистемний підхід до вивчення гідрологічного режиму водних об'єктів.

Цей науковий напрям має два практично рівнозначних кореня. Один з них — географічний виходить з того положення, що в основі еколого-гідрологічних досліджень лежить гідрологічна методична база. Другий — екологічний полягає в тому, що проблеми та конкретні завдання екологічної гідрології формуються вимогами водної екології ( гідроекології). Остання покликана оцінювати, прогнозувати та управляти водними екосистемами або їх окремими компонентами.

Екологічна гідрологія як самостійний науковий напрям визнана на початку XXI сторіччя[1][2][3][4]. Ще в 1970-1980-х роках саме словосполучення «екологічна гідрологія» серйозно не сприймалося. Існувала думка, що сама по собі гідрологія, суто географічна наука, в значній мірі екологічна. Тому вважалося, що формування додаткового розділу (напрямку) гідрології зайве. Тим не менше саме з 1970-1980-х років у колишньому СРСР, а пізніше в Україні, Росії та Білорусі отримали широкий розвиток дослідження з метою оцінки гідрологічних явищ, процесів і властивостей, що безпосередньо беруть участь у формуванні стану екосистем водойм і водотоків, їх біопродуктивності і якості води як природного ресурсу і середовища проживання живих організмів.

Результати цих досліджень дозволили на початку 1990-х років чітко сформулювати предмет екологічної гідрології, її основні завдання та методи[5][6]. З цього часу еколого-гідрологічні дослідження набули більш системний характер. Пізніше з'явилися публікації узагальнюючого характеру[7][3][8].

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. UNESCO (1996): Hydrology and water resources development in a vulne rable environment. Detailed plan of the fifth phase (1996–2000) of the JHP, Paris
  2. Zalewski M., Janauer GA, Jolankai G. Conceptual background // Ecohydrology: A newparadigm for the sustainable use of aquatic resources. — Paris: Int. Progr. UNESCO, 1997. — Technical Document in Hydrology 7.
  3. а б Zalewski M. Ecohydrology — the scientific background to use ecosystem properties as management tools toward sustainability of water resources // Ecol. Eng. — 2000. — 16, N 1. — P. 1-8.
  4. Zalewski M. Ecohydrology — integrative science for sustainable water, environment and society // Ecohydrol. and Resour. — 2002. — 2, N 1-4. — Р. 3-10.
  5. Тимченко В. М. Еколого-гідрологічні дослідження водойм Північно-Західного Причорномор'я. — Київ: Наук. думка, 1990. — 240 с.
  6. Тимченко В. М. Екологічна гідрологія: предмет, завдання, методи, досвід досліджень в Україні // Гідробіол. журн. — 1993. — 29, № 4. — С. 3-15.
  7. Фащевський Б. В. Основы екологической гидрологии. — Минск: ЕКОІНВЕСТ, 1996. — 240 с.
  8. Janauer G.A. Ecohydrology: fusing concepts and scales // Ecol. Eng. — 2000. — 16, № 1. — P. 9-16.