Екологія рослин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розділ ботаніки

Екологія рослин

Plants diversity.jpg

Об'єкти дослідження

Рослини · Водорості
Гриби та ін…

Розділи ботаніки

Альгологія · Анатомія рослин · Бріологія · Геоботаніка · Географія рослин · Дендрологія · Діаспорологія · Карпологія · Ліхенологія · Мікогеографія · Мікологія · Морфологія рослин · Палеоботаніка · Палінологія · Систематика рослин · Фізіологія рослин · Фитопатология · Флористика · Екологія рослин · Етноботаніка

Знамениті ботаніки

Теофраст
Жозеф Піттон де Турнефор
Карл Лінней
Адольф Генріх Густав Енглер
Армен Леонович Тахтаджян
інші…

Історія

Історія ботаніки
Знамениті книги з ботаніки
Ботанічна ілюстрація

Екологія рослин, або фітоекологія — наука, яка вивчає взаємозв'язки і взаємовплив рослин та рослинних угруповань з факторами зовнішнього середовища.

Вона виникла на межі загальної екології та ботаніки. Засновником екології рослин є Б. О. Келлер. Значний внесок у становлення цієї науки зробили також вчені В. І. Вернадський, Й. К. Пачоський, В. П. Поспєлов, В. Г. Аверін, О. Г. Лебєдєв, П. О. Свириденко та інші.

В екології рослин розрізняють аутекологію і синекологію.

Вивченням популяцій займається популяційна екологія, або демекологія, яку часто відносять до аутекології.

В екології рослин використовують різні методи, переважно кількісні. Вони базуються на досягненнях фізіології рослин. Для дослідження часто використовують кліматрони — установки, що дозволяють створювати та контролювати умови навколишнього середовища. Головними поняттями екології рослин (як і в загальній екології) є біосфера, середовище існування та екосистема.

Фактори, що впливають на життя рослин:

  • клімат;
  • світло;
  • повітря;
  • вітер;
  • вода;
  • якість ґрунтів;
  • рельєф;
  • діяльність людини.

Екологічні фактори впливають не ізольовано, а в комплексі, що не виключає самостійності та специфіки кожного з них. Під впливом певних екологічних факторів сформувалися ті чи інші екологічні групи рослин (наприклад гігрофіти, мезофіти, ксерофіти, галофіти тощо).

Знання у фітоекології застосовують у різних галузях біоіндустрії (промисловості, сільському господарстві, екології, в енергетиці, медицині), а також при вирішенні деяких соціально-економічних проблем.

Література[ред.ред. код]

  • Барна М. М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії. — К., 1997;
  • Мороз І. В., Гришко-Богменко Б. К.  Ботаніка з основами екології. — К., 1994;
  • Сытник К. М., Брайон А. В., Гордецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана природы. — К., 1987.
  • Дидух Я. П. Проблемы развития фитоэкологии в Украине // Ботаника и микология на пути в третье тысячелетие: Межд. сб. научн. статей, посвященных 70-летию со дня рождения академика К. М. Сытника. — К.: Институт ботаники НАНУ, 1996, с. 129–140.

Джерела[ред.ред. код]