Економіка Ірану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Економіка Ірану — п'ятнадцята у світі за обсягом національного виробництва (за даними ЦРУ США) і найбільша серед держав Західної Азії і ОПЕК. У 2007 році Іран обігнав Туреччину за обсягом ВВП, ставши таким чином найбільшою економікою в ісламському світі. Обсяг ВВП в 2007 році склав $852,6 млрд, зростання ВВП — 5,8 %.

Майже половина всіх бюджетних коштів (45 %) поступає від експорту сирої нафти. Іран володіє другим за обсягом після Саудівської Аравії запасом нафти (18 млрд тонн) і займає 5,5 % на світовому ринку торгівлі нафтопродуктами. З 2008 року Іран торгує своєю нафтою на власній біржі в євро і ріалах.

Останні роки особлива увага приділяється диверсифікації економіки завдяки розвитку таких галузей як точне машинобудування, автомобільне машинобудування, ракетно-космічна промисловість, а також індустрія інформаційних технологій.

Іран – аграрно-індустріальна країна з розвинутою нафтовою промисловістю. Основні галузі: нафтова і нафтопереробна, текстильна, цементна, конструкційних матеріалів, харчова, металообробна, чорна і кольорова металургія. У структурі промисловості Ірану провідне місце займає гірничовидобувна промисловість, яка, зокрема, забезпечує високий рівень прибутків від експорту нафти. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Гол. мор. порти в Перській затоці: Хорремшехр, Бендер-Хомейні, Бушир, Харк (нафтовий термінал), Абадан, Бендер-Махшехр і Чахбехар у Аравійському морі. На Каспійському м.: Ензелі, Ноушехр. Навігація здійснюється по оз. Урмія і р.Карун, яка через Шатт-ель-Араб сполучається з Перською затокою.

Найбільшою авіакомпанією, зайнятою міжнародними перевезеннями, є «Іран ейр», внутрішніми - «Іран Ассемен ейрлайнз». Польоти в зону Перської затоки, Франкфурт, Лондон і Париж здійснює також компанія «Кіш ейр». У країні в 1999 р. діяло 288 аеропортів, з них тільки 112 мали посадочні смуги з твердим покриттям.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 79 млрд. Темп зростання ВВП – 1,7%. ВВП на душу населення – $ 1275. Прямі закордонні інвестиції – $ 14,5 млн. Імпорт – $ 13 млрд (г.ч. Німеччина – 11,8%, Італія – 7,8%, Японія – 7,5%, Китай – 5,6%, Франція – 5,4%). Експорт – $ 20,2 млрд (г.ч. Японія – 16,6%, Італія – 8,6%, Греція – 7,5%, Франція – 4,9%).

Year Gross Domestic Product PPP ($ Billion) US dollar Exchange Inflation Index (2000=100)
1980 6,621,700 98.797 70.61 Iranian Rials 2.10
1985 16,555,801 186.782 207.29 Iranian Rials 4.40
1990 34,505,630 206.768 415.60 Iranian Rials 11
1995 185,927,978 206.768 2,046.80 Iranian Rials 43
2000 580,473,336 373.725 6,019.01 Iranian Rials 100
2005 1,768,665,370 554.775 9,005.01 Iranian Rials 194

Ісламська конституція декларує необхідність планової економіки. Держава регулює майже всі сфери економічної діяльності за допомогою річних бюджетів, участю у виробництві товарів і послуг, через цінову політику, нормування, виділення сировини і контроль за зовнішньою торгівлею. Протягом 1990-х років уряд зосередив зусилля на розвитку видобувної промисловості, створивши нові робочі місця і збільшивши частку в експорті не пов'язаних з нафтою галузей. Ісламський режим сприяв зниженню фінансової залежності Ірану від продажу нафти. У 1990 частка нафти в прибутках держави становила 21%, у 1984 - 50%, в 1976 - 70%. Ірану належить 18 % розвіданих світових запасів газу.

Майже 40% підприємств обробних галузей зосереджені в Тегерані. Важливими промисловими центрами є також Ісфахан (текстильна промисловість і чорна металургія), Тебріз (машинобудування, в тому числі важке), Казвін і Саве (різні галузі легкої індустрії), Решт (електротехнічна і електронна промисловість), Ерак (виплавка алюмінію і машинобудування), Ахваз (машинобудування і металообробка), Шираз (нафтохімічна і електронна промисловість), Абадан і Бендер-Хомейні (нафтохімія і нафтопереробка).

В середині 1990-х рр. сільське господарство давало бл. 29-30 % ВВП. Важливе місце в економіці Ірану займають традиційні кустарні промисли і ремесла, зокрема килимарство. Експорт килимів істотно скоротився через припинення їх збуту в США і конкуренції виробників інших країн.

Грошова одиниця — іранський ріал, який складається зі 100 динарів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]