Економіка Іспанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Іспанії
AZCA (Madrid) 02.jpg
Мадрид політичний і економічний центр країни
Валюта 1 євро = 100 центів
Фінансовий рік календарний рік
Організації ЄС, WTO, OECD
Статистика
ВВП $1,409 трлн. у 2012
Ріст ВВП +4.9% (2014)
ВВП на душу населення $30,400 (2012)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 3,3%, промисловість: 24,2%, послуги: 72,6% (2012)
Інфляція (ІСЦ) 2,4% (2012)
Населення
поза межою бідності
21,2% (2012)
Індекс Джіні 32 (2005)
Робоча сила 23,11 млн (2012)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (4,2%), промисловість (24,2%), послуги (71,7%) (2009)
Безробіття 3,3% ( на 19.06.14)
Галузі виробництва Текстиль та одяг (включаючи взуття), продукти харчування та напої, метали і виробництв, хімічні речовини, суднобудування, автомобілебудування, верстатобудування, туризм, глини і вогнетривкі вироби, взуття, фармацевтичні препарати, медичне обладнання, зерно, овочі, оливки, виноград, цукровий буряк, цитрусові, яловичина, свинина, птиця, молочні продукти, риба
Зовнішня діяльність
Експорт $303.8 млрд (2012)
Експортні товари машини, автомобілі, продукти харчування, лікарські препарати, ліки, інші товари народного споживання
Партнери Франція Франція 17,8%
Німеччина Німеччина 10,6%
Португалія Португалія 8,3%
Італія Італія 8,3%
Велика Британія Велика Британія 6,7% (2011)
Імпорт $322.7 млрд (2012)
Імпортні товари машини та устаткування, паливо, хімікати, напівфабрикати, продукти харчування, товари народного споживання, вимірювальні і медичні інструменти
Партнери Німеччина Німеччина 13%
Франція Франція 11,8%
Італія Італія 6,7%
КНР КНР 5,8%
Нідерланди Нідерланди 5%
Велика Британія Велика Британія 4,5% (2011)
Державні фінанси
Борг 85,3% ВВП (2012)
Доходи $485.1 млрд. (2012)
Витрати $584.8 млрд. (2012)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Економіка Іспанії

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Іспанія — розвинена індустріально-аграрна країна. За обсягом промислової продукції в кінці ХХ ст. вона посідала 5-е місце в Європі і 8-е — у світі. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, метолообробна, хімічна, кораблебудування, машинобудування, туризм. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Гол. порти: Картехена, Барселона, Більбао, Санта-Крус-де-Тенеріфе, Таррагона і Валенсія. Діють дві державні авіакомпанії — «Іберія» і «Авіадо», а також ряд невеликих приватних авіакомпаній. Авіарейси в Латинську Америку, США, Канаду, Японію, Північну Африку і країни Європи. Найбільш завантаженим є аеропорт міста Пальма на о. Майорка. Інші великі аеропорти в Мадриді, Барселоні, Лас-Пальмасі (на о. Гран-Канарія), Малазі, Севільї і на о. Тенерифі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 616 млрд Темп зростання ВВП — 3,8 %. ВВП на душу населення — $ 15644. Прямі закордонні інвестиції — $ 6,6 млрд Імпорт (г.ч. нафта, машини і транспортне устаткування, чорні метали, продукція хімічної промисловості і текстильних виробів) — $ 145,3 млрд (г.ч. Франція — 18 %, Німеччина — 15 %, Італія — 9,7 %, Бельгія та Люксембург — 7,7 %, Великобританія — 7,5 %). Експорт (автомобілі, трактори, машини й електропобутові прилади, продукція чорної металургії і хімічної промисловості, тканини і взуття, цитрусові, плодоовочеві консерви, оливкове масло) — $ 147,6 млрд (г.ч. Франція — 19,6 %, Німеччина — 13,6 %, Італія та Португалія — по 9,3 %, Великобританія — 8,4 %).

У 1950-х роках Іспанія перетворилася з аграрної країни на індустріальну. Вступ Іспанії до ЄС у 1986 стимулював приплив іноземних інвестицій у промисловість. Це дозволило модернізувати багато підприємств і передати більшу частину промисловості Іспанії в руки іноземних інвесторів і корпорацій. У другій половині 1980-х років економіка Іспанії була найдинамічнішою в Європі, середньорічний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) становив 4,1 % у 1986–1991 роках. Спад світової економіки в 1990-х роках спричинив різке зниження приросту ВВП до 1,1 % у 1992 р. Одночасно загострилася проблема безробіття. Частка безробітних у 1994 р. сягнула 22 % (найвищий показник для країн ЄС).

Сільське господарство[ред.ред. код]

Сільське господарство — традиційно розвинута галузь економіки Іспанії. До 1950-х років, коли промисловість випередила його за темпами розвитку, сільське господарство було головним джерелом доходів держави, а у 1992 р. його частка скоротилася до 4 %. Частка зайнятих у сільському господарстві продовжувала скорочуватись — з 42 % у 1986 до 8 % у 1992 і 3-4 % у 1995. У сільському господарстві 1990-х років висока міра концентрації земельної власності. Посіви зернових, соняшника, бавовника, цукрового буряка. Виноградарство, вирощування оливи, цитрусових, овочівництво. Розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз. Заготівля пробки. Рибальство. Лісозаготівлі.

Промисловість[ред.ред. код]

Розвинене машинобудування (судо- і авто-, станкобудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість), а також нафтопереробна і нафтохімічна, хімічна, текстильна, харчосмакова промисловість, в тому числі виноробство і виробництво оливкового масла. Текстильна промисловість, зосереджена в Каталонії, особливо в Барселоні. Головний осередок чорної металургії — Країна Басків з центром у Більбао.

Енергетика[ред.ред. код]

У 1992 у загальному балансі виробництва електроенергії майже половина припадала на частку місцевого вугілля й імпортної нафти, 36 % — на частку ядерного палива і 13 % — на частку гідроенергії. Завдяки наявності великих запасів урану був розроблений план розвитку атомної енергетики. Перша АЕС була запущена в 1969, однак у 1983 через екологічні непорозуміння була введена заборона на будівництво нових АЕС. У 1995 виробництво електроенергії становило 166,4 млрд кВт·год.

Автомобілебудування[ред.ред. код]

Серед відомих автовиробників країни у свій час була компанія Hispano-Suiza.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]