Економіка Буркіна-Фасо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Загальна характеристика господарства Буркіна-Фасо

Буркіна-Фасо – аграрна країна з частково розвиненим гірничим сектором. У сільському господарстві зайнято понад 80% працездатного населення, а частка цієї галузі в національному виробництві становить 34% (1994). Основні галузі промисловості: гірнича (золото, ртуть, марганець, нікель та ін.), текстильна. Шляхи сполучення – автомобільні та залізничні. Гол. тр-т: автомобільний, частково – залізничний, повітряний. Міжнародні аеропорти знаходяться в Уаґадуґу і Бобо-Діуласо. Є також 49 невеликих місцевих аеродромів.

За даними 2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]: ВВП – $ 2,8 млрд (у 1994 р. – 2,98 млрд). Темп зростання ВВП – 6,2 %. ВВП на душу населення – $ 259 (у 1994р. – 301). Імпорт – $ 779 млн (г.ч. Франція – 33,0%; Кот-д'Івуар – 27,2; США – 2,8%; Нігерія –2,3%). Експорт – $ 393 млн (г.ч. Італія – 10,0%; Франція – 6,8%; Португалія – 5,9%; Таїланд – 5,8%). Буркіна-Фасо - одна з найменше економічно розвинених країн світу, що зумовлено рядом чинників, в тому числі віддаленістю від моря (залізнична лінія до берега океану має протяжність 1144 км), малородючим ґрунтом і нестачею вологи. Економіка країни примітивна і заснована на малопродуктивному сільському господарстві. Має місце експорт робочої сили в Кот-д'Івуар і Ґану для роботи на плантаціях кави і какао, а також як некваліфіковані робітники в містах цих країн.

У 1994 ВВП Буркіна-Фасо становив 2980 млн дол., або 301 дол. з розрахунку на душу населення. Розвинуте тваринництво. М'ясо, молоко і шкури надходять на внутрішній ринок, а жива худоба йде на експорт в сусідні країни. У 1994 Буркіна-Фасо було бл. 4,2 млн голів великої рогатої худоби і 13 млн овець та кіз. Основні продовольчі культури - сорго і різні сорти проса. Крім того, обробляються кукурудза, рис, ямс, маніок, батат і таро. Важливими товарними культурами є бавовник, цукрова тростина, арахіс, кунжут і бутироспермум.

У країні діє бл. 100 промислових підприємств, які спеціалізуються на виробництві жирів, мила, технічних масел, бавовняних тканин, пива, прохолодних напоїв, сигарет, очищенню бавовни і рису, переробці цукрової тростини, обробці шкірсировини. Для внутрішнього ринку налагоджений також випуск мотоциклів і велосипедів.

В середині 1990-х років в промисловості, включаючи гірничодобувну галузь і будівництво, було зайнято менше 2% населення, але на її частку припадало понад 25% ВВП.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]