Економіка Естонії

Економіка Естонії

ВВП Естонії у 1996-2006 рр.

Загальна інформація

Естонія — індустріально-аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості — фосфатна, сланцева, суднобудівна, електромоторна, гірниче машинобудування (екскаватори), легка та харчова, паперова, приладобудівна, хімічна, цементна. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Гол. морський порт — Таллінн. Розвинене як внутрішнє, так і міжнародне повітряне сполучення. Через аеропорт Таллінн виконуються рейси у європейські столиці і міста країн СНД.

За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 4%. ВВП на душу населення — $ 3951. Прямі закордонні інвестиції — $ 382 млн. Імпорт — $ 6,7 млрд (г.ч. Фінляндія — 23,4%; Росія — 11,1%; Німеччина — 10,8%; Швеція — 9,0%; Японія — 4,9%). Структура імпорту у 2000 р: машини і обладнання (38,5%), сільськогосподарські продукти (8,6%), метали і продукція металообробної промисловості (8,1%), текстиль і текстильні вироби (7,5%), засоби транспорту (6,9%), хімічна сировина і продукція хімічної промисловості (6,6%), мінеральна сировина (6,1%), деревина і продукція деревообробної промисловості (1,8%). Експорт — $ 5,5 млрд (г.ч. Фінляндія — 18,7%; Швеція — 16,7%; Росія — 13,4%; Латвія — 9,4%; Німеччина — 5,5%). Структура експорту у 2000 р: машини і обладнання (37,4%), деревина і продукція деревообробної промисловості (13,4%), метали і продукція металообробної промисловості (7,1%), текстиль і текстильні товари (11,3%), сільськогосподарська продукція (7,5%), хімічна сировина і продукція хімічної промисловості (3,7%), транспортні засоби (2,6%), мінеральна сировина (2,5%).

До кінця 1930-х років Естонія стала промислово-аграрною країною. В післявоєнні роки відбулася прискорена індустріалізація Естонії, чому сприяло її вигідне географічне положення. У 1980-і роки був побудований новий талліннський морський порт Мууга. З початку 1990-х років Естонія приступила до формування ринкової економіки, до диверсифікації господарства і перегляду пріоритетів своєї зовнішньої торгівлі.

Промисловість

Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільш великих містах. В Таллінні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарві знаходиться великий бавовняний комбінат (Кренгольмська мануфактура), в Сілламяе — завод по виробництву рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменше промислово розвиненими районами Естонії є два великих острови в Балтійському морі — Сааремаа і Хійумаа, де переважають землеробство, м'ясомолочне тваринництво і рибальство. У 2000 р: в обробній, газовій промисловості, енергетиці, водопостачанні, будівництві зайнято 34,7% працюючих, в сільському, мисливському, лісовому, рибному господарствах — 7%, в секторі послуг — 58,3% (в тому числі в освіті — 7,8%, в державному апараті і обороні — 5,6%).

Сільське господарство

Частка сільського господарства в структурі ВВП становить 3,6%, промисловості — 30,7%, сфери послуг — 65,7%. У 1988 на частку легкої промисловості припадає 27% всієї валової продукції, харчової промисловості — 24%, машинобудування — 15%, лісозаготівельної, лісообробної і целюлозно-паперової промисловості — 9%, хімічної промисловості — 9%, інших галузей — 16%. На початку 1990-х років обсяг виробництва скоротився, однак вже у другій половині того ж десятиріччя почалося його зростання, яке в 1998–1999 оцінювалося в 5-7%. Основні види продукції обробної промисловості: судна, літаки, електромотори, екскаватори, трансформатори, хімікатори, целюлоза, папір, меблі, будівельні матеріали, прилади, текстиль, одяг, взуття, продовольство.

Спеціалізацією сільського господарства Естонії є м'ясомолочне тваринництво. Дуже велика популяція кроликів, а твкож свинок і кізок. Крім того, вирощують картоплю, овочі, зернові і плодові культури. У 1998 круглий ліс, ділова деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості забезпечували 9% експорту.

Естонія повністю покриває свої енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів, а надлишки електроенергії експортує. Енергетичний комплекс майже цілком базується на використанні викопного палива (горючі сланці). У 1999 було вироблено 2 млн кВт·год електроенергії. Частина виробленої електроенергії йде на експорт в Україну та Алжир.

Див. також

• Геологія Естонії
• Гідрогеологія Естонії
• Корисні копалини Естонії
• Гірнича промисловість Естонії

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X