Економіка Киргизстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Киргизстан – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту – автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів – бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 4 млрд. Темп зростання ВВП – 3,6%. ВВП на душу населення – $ 863. Прямі закордонні інвестиції – $ 28,8 млн Імпорт – $ 1,4 млрд (г.ч. Росія – 24,2%, Узбекистан – 14,5%, Казахстан – 8,9%, Німеччина – 6,2%, Китай – 5,3%). Експорт – $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина – 37,0%, Казахстан – 16,7%, Росія – 16,4%, Узбекистан – 7,5%, Китай – 3,1%).

Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизії вступила на шлях ринкових перетворень. При радянській владі Киргизія в основному служила джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське - на 14%. У 1993-1994 рр. виробництво продовжувало падати.

У 1994 обсяг промислового виробництва знизився на 21% в порівнянні з 1993, а падіння виробництва продовольства становило 17%. Рівень інфляції - 466% в 1993 і 87,2% в 1994. В спостерігалося істотне зростання рівня виробництва (на 47% до 1996), в основному за рахунок видобутку золота в районі Кумтор (масив Ак-Шийрак), а річний рівень інфляції склав менше 30%. Істотні успіхи були досягнуті в галузі приватизації. До 1995 бл. 60% підприємств (бл. 53 тис.) було приватизовано. До кінця 1990-х років понад 90% промислової продукції вироблялося приватними підприємствами. Успіхи були досягнуті навіть в надзвичайно складній задачі приватизації колгоспів і радгоспів. Завдяки законам, прийнятим в 1994 і 1997, більша частина сільськогосподарських угідь і техніки перейшла в руки приватних власників, які в 1998 виробили понад 75% всього обсягу сільськогосподарської продукції. Основу сільського господарства Киргизії складає тваринництво (вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, конярство).

У 1997 трудові ресурси становили 1,7 млн чол., причому в сільському господарстві було зайнято бл. 41%, в сфері обслуговування - 40%, в промисловості - 19%. Безробіття залишається одним з найгостріших проблем Киргизії, становлячи 4,8% за офіційним даними і від 25 до 30% - за неофіційними експертними оцінками.

Основне джерело електроенергії - ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.

Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) продовжує грати активну роль в розвитку Киргизстану, фінансуючи понад 15 проектів, зокрема видобутку золота (родов. Кумтор).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]