Економіка Мавританії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Економіка Мавританії

Столиця Мавританії - Нуакшот - діловий центр держави.

Основа економіки Мавританії – скотарство, рибальство та гірничодобувна промисловість. Осн. транспорт – автомобільний та морський. Довжина єдиної в країні залізниці бл. 700 км. Вона з'єднує Нуадібу з колишнім і сучасними центрами видобутку залізняку – Фдеріком, Зуератом і Гельб-аль-Рхейном. У Нуакшоті і Нуадібу функціонують міжнародні летовища і великі морські порти, в тому числі рудоекспортний Кансадо (поруч з Нуадібу).

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 1,2 млрд. Темп зростання ВВП – 3,5%. ВВП на душу населення – $ 478. Прямі закордонні інвестиції – $ 0,1 млн. Імпорт (чай, цукор, рис і інші види продовольства, промислові товари і нафтопродукти) – $ 0,6 млрд (г.ч. Франція – 26%; Бельгія-Люксембурґ – 8,9%; Німеччина – 7,4%; Іспанія – 6,9%). Експорт (залізняк, гіпс, жива худоба, гуміарабік, фініки, шкіряна сировина) – $ 0,47 млрд (г.ч. Японія – 18%; Франція – 17%; Італія – 15%; Іспанія – 10%.

У 1960-і роки, коли почалася розробка залізняку, Мавританію відносили до країн, що розвиваються з невисоким середнім рівнем прибутків. Однак в 1970-і економіка країни була підірвана багаторічними засухами, нестабільною роботою гірничодобувної галузі і падінням світового попиту на залізняк. У 1980-і роки швидкими темпами розвивалося рибальство, яке стало приносити більші прибутки, ніж видобуток залізняку. Основні райони рибальства - р. Сенегал і прибережні води Атлантичного океану в районі Нуакшота. Порівняно низький валовий внутрішній продукт (ВВП) та доходи на душу населення свідчать про приналежність Мавританії до категорії країн, що розвиваються з низьким рівнем прибутків.

До появи в Мавританії гірничодобувної промисловості і рибальства майже все населення країни було зайняте в сфері тваринництва і натурального землеробства. Землеробство зосереджене в долині р.Сенегал. Вирощують зернові культури, переважно просо, сорго, рис. Скотарі-кочовики на півночі країни розводять вівці, кіз і велику рогату худобу, а на крайній півночі - верблюдів. Виробництво фініків в оазисах в 1994 становило 22 тис. т.

У 1994 з приблизно 687 тис. чоловік працездатного населення у промисловому секторі було зайнято 80 тис. і в сфері обслуговування - 177 тис. Інші займалися натуральним землеробством і тваринництвом.

Мавританія не має власних енергоносіїв. Декілька електростанцій, що виробляють бл. 150 млн кВт/год, діють на імпортному паливі. Електроенергія подається переважно на шахти і у великі міста.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]