Економіка Південної Кореї

Діловий і фінансовий центр Сеулу.

Економіка Південної Кореї

Загальна характеристика

Південна Корея - великий світовий перевізник вантажів і входить до 10 найбільших країн-експортерів товарів та послуг

Республіка Корея – індустріальна країна, яка швидко розвивається. Основні галузі промисловості: електроніка, автомобільна, хімічна, кораблебудівна, сталеливарна, текстильна, легка, харчова. Транспорт – автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Гол. порти: Пусан, Ульсан, Інчхон, Масан. Авіаційна компанія «Кореан ейрлайнз» (КАЛ) здійснює прямі польоти з Сеулу в країни Півд.-Східної Азії, Японію, США, Європу і на Ближній Схід. З КАЛ на внутрішніх лініях конкурує компанія «Асіана ейр», обслуговуюча також зарубіжні маршрути, передусім в межах Азії.

Основні макроекономічні показники Республіки Корея (1985-2000 роки)*

Роки	Валовий внутрішній продукт (ВВП), млрд дол. США	Валовий національний доход (ВНД), млрд дол. США	ВНД на душу населення, тис. дол. США
1985	93,4	90,9	2,229
1990	252,5	252,3	5,886
1995	489,4	488,1	10,823
1997	476,6	474,0	10,307
1998	317,7	312,1	6,723
1999	405,8	400,7	8,551
2000	457,4	455,2	9,628

• За даними банку Кореї

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 516,4 млрд. Темп зростання ВВП – (- 5,8%). ВВП на душу населення – $ 11123. Прямі іноземні інвестиції – $ 545,5 млн. Імпорт (г.ч. паливо, техніка і транспортне обладнання) – $ 143 млрд (г.ч. США – 21,9%, Японія – 18,1%, Китай – 7,0%, Австралія – 5,0%). Експорт (одяг, взуття, комплектуючі для електронної техніки, чавун, автомашини і мотоцикли) – $ 231 млрд (г.ч. США – 17,2%, Японія – 9,2%, Китай – 9,0%, Гонконг – 7,0%).

Інвестиції у Південно-Корейську економіку

Рік	Всього	США	Японія	Гонконг	Німеччина	Великобританія	Франція	Інші
1980	143,1	70,6	42,5	0,5	8,6	2,3	18,6
1985	532,2	364.3	59,9	13,4	11,3	12,3	5,1	65,9
1990	802,6	317,5	235,9	3	62,3	44,8	22,4	116,6
1995	1 947,2	644,9	418,3	58, 0	44,6	86,7	35,2	659,5
1997	6 970,9	3 189,6	265,7	84,6	398,1	258,6	410,7	2363,6
2000	15 216,7	2 922	2 448,0	123,0	1&599,0	84,0	607,0	7 433,6
2002	9 101,0	4 500,0	1 403,0	234,0	284,0	115,0	111,0	2 454,0
2003	6 468,0	1 240,0	541,0	55,0	370,0	871,0	150,0	3241
2004	12 787,6	4 717,6	2 258,1	90,1	487,0	642,0	180,0	4 899,8
2005	11 563,5	2 689,8	1 787,8	819,7	704,8	2 307,8	85,2	3 168,4

Сільське господарство, рибальство і лісове господарство поступово втрачають колишнє значення: їх питома вага в ВВП поменшала з 45% в 1963 до 8% в 1991. Навпаки, аналогічний показник для гірничодобувної і обробної промисловості піднявся за цей час з 12 до 28%. Частка інвестицій по відношенню до сукупної продукції підвищилася з 15% на початку 1960-х років до 40% на початку 1990-х рр., що було наслідком зростання накопичень в самій країні і притоку фінансів з-за кордону.

Згідно з даними Національного бюро статистики Республіки Корея, станом на 2000 рік робоча сила становила майже 22 млн осіб (21 069 тис. зайнятих і 889 тис. безробітних), рівень безробіття - 4,1%. Причому зайняті у сфері послуг становили 69%, у промисловості - 20%, у сільському господарстві - 11%

Промисловість

Самсунг - одна з найбільших компаній світу

Південна Корея - один зі світових виробників комп'терівhttp://www.globalsources.com/gsol/I/Memory-chip/a/9000000089299.htm

Південна Корея - світовий лідер електронних виробів.

Південнокорейська економіка базується на принципах приватного підприємництва. У власності держави в кінці ХХ ст. знаходяться залізниці і зв'язок і в значній мірі енергетика, вуглевидобуток, чорна металургія. Спільні підприємства, створені за участю держави і іноземного капіталу, зайняті виробництвом мінеральних добрив і нафтопродуктів. Державі належала також більшість банків, поки не сталася їх масова приватизація в 1980-х роках.

У 1960-1985 роках економічне зростання у Південній Кореї було одним з найінтенсивніших у світі. У результаті змін, що почалися в 1962 році, Південна Корея перетворилася з однієї з найбідніших у світі аграрних країн на індустріальну країну, яка швидко розвивається.

Цей стрибок отримав назву "економічного дива на річці Хан" (річка Ханганг протікає в Сеулі). Основними факторами, які пояснюють економічне зростання країни, були: визначальна роль уряду під час реформ; стратегія експортного орієнтування через нестачу власної сировини; дешева робоча сила; сприятливий для ділової активності міжнародний клімат. В процесі індустріалізації модернізувалися традиційні для Південної Кореї галузі легкої промисловості, особливо текстильна. Найвищими темпами розвивалися важка і хімічна промисловість, виробництво машин і устаткування, електроніка, суднобудування, автомобілебудування для внутрішнього і зовнішнього ринку. Великі корейські концерни – чеболь – стали основою перетворення Південної Кореї у світову індустріальну державу, і зараз на них тримається економіка країни. 10 найбільших чеболь Південної Кореї 2001 року і сфери їх діяльності: Samsung - електроніка, машинобудування, кораблебудування, будівництво; Hyundai - те ж саме; LG - електроніка, машинобудування; SK - хімічна промисловість, телекомунікації, машинобудування; Hyundai motors - автомобілебудування; Hanjin - транспорт; Pohang Iron and Steel - металургія; Lotte - торгівля, легка промисловість, сфера послуг, телекомунікації; Kumho - хімічна промисловість, будівництво, транспорт; Hanhwa - хімічна промисловість, телекомунікації.

Сільське господарство

Сільське господарство. Рис - головна культура Південної Кореї. Основні райони посівів рису знаходяться біля приморських низовин. Річний збір рису майже повністю задовольняє внутрішні потреби країни. Друге місце серед зернових належить ячменю, який вирощується нарівні з пшеницею і соєю на незрошуваних землях у підвищених районах. Скромне місце посідають пшениця і кукурудза. З середини 1970-х років швидко розвинулося птахівництво, садівництво та овочівництво. Збільшилися посіви технічних культур: конопель, тютюну та олійних. З плодових виділяються яблука і мандарини, а також груші, персики, японська хурма, апельсини, мандарини, виноград і дині. Велика біла редька, китайська капуста, картопля - основна частина овочевої продукції. Крім того, вирощують червоний перець, часник і цибулю. Розводять молочну рогату худобу, кіз, свиней, кролів, курей і качок.

With few native energy resources, South Korea has used nuclear combined with conventional thermal power plants to keep up with aggressive economic growth.

Енергетика

У 1990-х роках виробництво електроенергії було майже на 50% зосереджене на АЕС, на 45% - на ТЕС; 5% - ГЕС. У 2000 р 40,1% всієї корейської електроенергії вироблені АЕС; 37,3% - на вугільних ТЕС; 10,3% - на нафтових ТЕС, і 11% на газових ТЕС, і лише 1,4% - на ГЕС.

Див. також

• Корисні копалини Південної Кореї,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Кореї,
• Гірнича промисловість Південної Кореї.

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X

Посилання

• kosis.nso.go.kr - Korea Statistical Information System
• Korea and the Knowledge Economy – (World Bank Institute)
• BOK.or.kr – Bank of Korea, the central bank of South Korea
• KSE.or.kr– Korea Stock Exchange
• Samsung Economic Research Institute
• OECD's Korea country Web site and OECD Economic Survey of Korea
• Development at Home and Abroad: My Lessons from Korea - University of Iowa Center for International Finance and Development
• Investing in South Korean Stocks - An October, 2006 article with global investor perspecitve discussing general South Korean Market activity and projections.