Економіка Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Planned general government net lending 2005-2010.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Угорщина – індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна. Гол. транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Будапешт – центральний вузол транспортної системи Угорщини. Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 49,7 млрд. Темп зростання ВВП – 5,1 %. ВВП на душу населення – $4920. Прямі закордонні інвестиції – $ 890 млн. Імпорт (нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і вироби з нього, залізо і сталь, машини, засоби пересування) – $ 28 млрд (г.ч. Німеччина – 28,2%; Австрія – 9,6%; Італія – 7,6%; Росія – 6,5%). Експорт (транспортні машини, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, нафтопродукти, залізо і сталь) – $ 26 млрд (г.ч. Німеччина – 36,6%; Австрія – 10,6%; Італія – 5,8%; Нідерланди – 4,7%).

Ключові промислові комплекси знаходяться в Дебрецене і Дьєре. Традиційні металургійні центри - Дунауйварош і Мішкольц. 70% території Угорщини займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

Угорщина після Другої світової війни[ред.ред. код]

Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни в індустріально-аграрну країну.

У післявоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 працювало більше половини всіх зайнятих країни) в промисловість. У 1949-1983 число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 000, тоді як в сільському господарстві поменшало до 1 113 000 чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% - в промисловості; 15% - в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% - в сільському і лісовому господарстві; 13% - в торгівлі; і 9% - на транспорті і в сфері телекомунікацій. Збільшилася частка працюючих жінок: у 1949 вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994 ця цифра становила 52,8%. У другій половині 1990-х частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%. Перехід до капіталізму на початку 1990-х років викликав різке зростання рівня безробіття: число зареєстрованих безробітних збільшилося з 79 521 чол. в 1990 до 657 331 чол. в кінці 1993. Однак починаючи з 1994 процент безробіття став знижуватися і досяг 10% в кінці 1998.

Економіка Угорщини в нові часи[ред.ред. код]

У 1990 Угорщина почала перехід до вільної ринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були прийняті на початку 1990-х років, однак головні реформи почалися в 1995. Інвестиції в угорську економіку: 1995 - понад 4 млрд дол., 1996 і 1997 по 3,6 млрд дол.

У 1980 валовий внутрішній продукт (ВВП) Угорщини був приблизно еквівалентний 20 млрд дол. або біля 2000 дол. на душу населення. У кінці 1980-х років почалася стагнація ВВП, а протягом перехідного періоду 1990-х років в економіці обсяг ВВП став меншати. У 1991 ВВП був на 11,9% нижче за рівень 1990. Надалі ВВП збільшувався.

У 1997 структура енергозабезпечення така: бл. 69,3% - вуглеводневі джерела, 12,6% - вугілля, 10,1% - ядерна енергія, 7% електроенергії імпортується, 1,0% - деревина. Спостерігається тенденція до суттєвого збільшення частки АЕС (частка АЕС Paks у 2001 - 40%). У 1997 Угорщина споживала 37 215 мегават годин електроенергії, 93% які вироблялися в країні.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Flag of Hungary.svg Це незавершена стаття про Угорщину.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.