Економіка Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цюрих — ділова столиця Швейцарії.

Економіки Швейцарії[ред.ред. код]

Швейцарія — одна з розвинутих країн світу. Основна відмінність цієї країни — політика нейтралітету, що дозволило уникнути розрухи після двох світових війн.

Банківський сектор[ред.ред. код]

Банківський сектор економіки традиційно характеризується низьким оподаткуванням. У країні створена найсильніша кредитно-фінансова система. Активи другого за розміром у світі й самому великому банку Швейцарії UBS досягають майже одного трильойона доларів. Швейцарські банки вважаються надійними і перспективними.

Сектори економіки Швейцарії[ред.ред. код]

Економіка Швейцарії поділяється на чотири сектори:

  • транснаціональні корпорації, зареєстровані у Швейцарії, які приносять більшу частину національного доходу;
  • малі та середні підприємства, які спеціалізуються на експортних операціях;
  • державні і наполовину приватизовані компанії — поштова служба, оператор мереж зв'язку Swisscom електроенергетична система;
  • численна група малих підприємств із невисокою продуктивністю праці, що займаються дрібною торгівлею, будівництвом, сільським господарством, наданням туристичних послуг та інше.

Перший сектор. Порівняно з іншими країнами, кількість транснаціональних корпорацій велика. Це, зокрема, банки UBS і Credit Suisse, страхова компанія Zurich, компанія харчової промисловості Nestle, фармацевтичні компанії Novartis і Roche, годинникове підприємство Swatch.

Невеликі компанії, які спеціалізуються в машинобудуванні, проектуванні, біотехнологіях, медичній техніці складають другий сектор економіки. Ці підприємства роблять значні інвестиції в НДДКР і експортують більшу частину продукції. Так само як і у випадку з великими міжнародними компаніями, їхня частка в структурі зайнятості невелика, а внесок у національну економіку — значний.

Третій сектор складається з державних і частково приватизованих підприємств, на яких працює майже чверть працездатного населення країни. Можливо наступна приватизація дозволить поліпшити фінансово-економічні результати цього сектора, хоча інтенсивного розвитку очікувати не слід.

Четвертий сектор — малі і середні підприємства, які працюють на внутрішньому ринку в галузях будівництва, роздрібної торгівлі, готельного і ресторанної справи, у сфері надання консультаційних послуг і т. д. Ці підприємства надійно захищені від іноземних конкурентів, а часто й від внутрішніх. Частка четвертого сектора — 60% структури зайнятості.

Основні галузі економіки[ред.ред. код]

Важлива галузь Швейцарської економіки — це шоколад. Компанія Nestle відома в усьому світі. Компанія вважається еталоном харчової промисловості. Більша частина шоколадних виробів випускається на заводі в місті Невшателе. Також важливе місце займає виробництво сиру (150 млн т у рік).За підсумками 2006 року Швейцарська економіка визнана найконкурентнішою економікою у світі. У рейтингу Всесвітнього економічного форуму Швейцарія вперше потіснила Сполучені Штати і посіла перше місце. Запорукою успіху швейцарської економіки аналітики вважають прекрасну інфраструктуру, розумне керування, розвинутий та ефективний ринок, постійне впровадження новітніх технологій.

Сучасні тенденції[ред.ред. код]

На початку XXI ст. Швейцарія поступово втрачає статус найбагатшої країни світу. Якщо виходити з розміру приросту ВВП за рік (8285 млн доларів), то Швейцарію обійшли Греція (9324 млн доларів), Іспанія (8789 млн доларів), Нідерланди (10231 млн доларів), а також ряд інших країн. Останнім часом темпи розвитку швейцарської економіки дуже невисокі: у середньому, за останні два десятиліття вони становили 1,25%.

Швейцарія імпортує, у першу чергу, сировину, напівфабрикати і споживчі товари. Щодо невеликий обсягів її внутрішнього ринку, то ця обстаавина змушує вітчизняних виробників виходити на європейський і міжнародний ринки. Щоб витримувати конкуренцію з боку іноземних фірм, вони повинні бути орієнтовані на випуск високоякісних товарів, оскільки маленькі розміри країни обмежує кількість вироблених товарів. Отже, імпортуючи відносно дешеву сировину, країна спеціалізується на виробництві високотехнологічної продукції.

Існує проблема збільшення витрат бюджетних засобів всіх рівнів, що викликало гострий дефіцит у сфері фінансування суспільних послуг. Швейцарія завжди мала порівняно невеликий рівень державних і муніципальних витрат у ВВП, однак останнім часом розрив з основними європейськими країнами скорочується. Взагалі, збільшуються витрати на потреби соціального забезпечення. Так, витрати на охорону здоров'я зараз досягають 10% ВВП, що у два рази більш ніж 30 років тому.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]