Економічний ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Економі́чний ефе́кт (рос. экономический эффект; англ. economic effect; нім. Wirtschaftseffekt, ökonomischer (wirtschaftlicher) Effekt m ) – результативність економічної діяльності, реалізації економічних програм та заходів, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту(результату) до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату[1].]]

Приклади[ред.ред. код]

Економічний ефект на підприємствах нафтогазового комплексу[ред.ред. код]

Утворення економічного ефекту від впровадження заходів науково-технічного прогресу на підприємствах нафтогазового комплексу досягається при:

  • а) розробці й експлуатації нафтових і газових родовищ за рахунок додаткового видобутку нафти, що може бути досягнутий в результаті оптимізації режиму розробки об’єктів і експлуатації свердловин; застосування методів діяння на привибійну зону; використання різних способів підтримування тиску; скорочення витрат часу на проведення підземних і капітальних ремонтів свердловин; підвищення якості ремонтів; збільшення міжремонтного періоду роботи свердловин та іншого нафтопромислового обладнання; вдосконалення процесів збирання, підготовки і транспортування нафти, газу і води; зменшення втрат у результаті корозії; зниження витрат енергії, матеріалів, палива; зниження трудомісткості продукції; підвищення фондовіддачі; зниження капіталомісткості нафтогазовидобувного виробництва і т.д.;
  • б) будівництві нафтових і газових свердловин за рахунок скорочення часу вежомонтажних робіт; скорочення часу буріння, кріплення свердловин, їх випробування й освоєння; підвищення якості будівництва свердловин; економії матеріалів, палива, енергії; скорочення потреби в буровому обладнанні; збільшення міжремонтних періодів роботи обладнання; підвищення продуктивності праці бурових бригад; підвищення фондовіддачі; зниження капіталомісткості бурових робіт; оптимізації режимів буріння свердловин; підвищення якості розкриття продуктивних пластів і т.д.;
  • в) проведенні геофізичних досліджень у свердловинах за рахунок підвищення якості, надійності та продуктивності геофізичної апаратури; вдосконалення технології геофізичних досліджень; вдосконалення методик інтерпретації геофізичних досліджень; скорочення витрат матеріальних ресурсів і т.д.;
  • г) магістральному транспортуванні нафти і газу за рахунок скорочення витрат електроенергії внаслідок використання нових технологій перекачування нафти і газу; використання продуктивніших перекачувальних агрегатів; зменшення втрат нафти і газу при перекачуванні; скорочення чисельності персоналу в результаті підвищення рівня автоматизації й управління процесом перекачування; збільшення строку служби лінійної частини магістральних нафто- і газопроводів за рахунок антикорозійного захисту; підвищення надійності магістральних нафтопроводів внаслідок використання нових матеріалів і обладнання; підвищення пропускної здатності магістральних нафтогазопроводів; зниження витрат на матеріали, паливо, енергію і т.д.

Рішення про доцільність впровадження конкретного заходу приймається на основі оцінки економічного ефекту, що визначається на річний обсяг виробництва, і використання нововведення в розрахунковому році. У практиці розрахунків визначають ефект трьох видів: економічний ефект очікуваний, плановий та фактичний.

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Примітки[ред.ред. код]

  1. [[Фінансово-економічний словник|Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – К.: Знання , 2007. – 1072с.