Екосистема

Екосистема

Екосисте́ма — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.

Ось яке визначення цьому терміну дає М.Ф. Реймерс: термодинамічно відкрита сукупність біотичних екологічних компонентів і абіотичних джерел речовини і енергії, єдність і функціональний зв'язок яких в межах характерного для певної ділянки біосфери часу і простору (включаючи біосферу в цілому), що інформаційно саморозвивається, забезпечує перевищення на цій ділянці внутрішніх закономірних переміщень речовини, енергії та інформації над зовнішнім обміном (в тому числі між сусідніми аналогічними сукупностями) і на основі цього невизначено довгу саморегуляцію і розвиток цілого під керуючим впливом біотичних і біогенних складових.

Загальний опис

Таким чином, екосистема — це біоценоз + його біотоп.

Термін «екосистема» ввів в обіг англійський еколог Артур Тенслі в 1935 році, а сучасне визначення йому надав Реймонд Ліндман в 1942 році в своїй класичній роботі по вивченню біології озера Міннесота.

Розмір екосистеми може бути різним. Це може бути тропічний ліс Амазонської низовини, або окремий ставок, чи навіть домашній акваріум. Різні екосистеми зазвичай відокремлені географічними бар'єрами — пустелями, горами, океанами і т. ін., або є ізольованими іншим чином — так як річки або озера. З огляду на те, що ці межі ніколи не є абсолютно непроникними, екосистеми накладаються одна на одну. Таким чином можна сказати, вся Земля може розглядатись як одна екосистема.

Стабільність екосистеми

Стабільність екосистеми — здатність екосистеми зберігати свою структуру й функціональні особливості при дії зовнішніх факторів.

Вразливість екосистеми

Вразли́вість екосистеми (англ. Vulnerability) — можливий розмір збитків чи шкоди системи від зміни клімату. Це залежить не тільки від чутливості системи, але також від її здатності адаптуватись до нових кліматичних умов.

Штучна екосистема

Штучна екосистема — це система, створена людиною штучно своїми зусиллями, використовуючи механізми. Штучні екосистеми створюються людиною для задоволення власних потреб. Це сади, парки, городи, поля, поселення різного типу, сільські та міські двори, штучні водойми.

Див. також

• Клімакс (екологія)
• Ядро біоценозу

Література

• Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб. — К.: Лібра, 2006. — 368 с. ISBN 966-7035-42-5
• Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника, О.П. Топачевського. – 2-ге вид. – К.: Голов, ред. УРЕ, 1986. – 679 с.
• Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. – 408 с.
• Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
• Кондратюк Е.М., Хархота Г.І. Словник-довідник з екології. – К.: Урожай, 1987. – 147 с.
• Миркин Б.М., Розенберг Г.С. Толковый словарь современной фитоценологии. – М.: Наука, 1983. – 130 с.
• Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. – 639 с.
• Реймерс Н.Ф., Яблоков А.В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной природы. – М.: Наука, 1982. – 144 с.
• Словарь ботанических терминов / Под. ред. И.А. Дудки. – К.: Наук, думка, 1984. – 308 с.
• Словарь-справочник по экологии / К.М. Сытник, А.В. Брайон, А.В. Гордецкий и др. – К.: Наук, думка, 1994. – 663 с.
• Allee W.С., Park T. Concerning ecological principles//Science. – 1939. - Vol. 89. - P. 166-169.
• Allee W. C, Park O., Emerson A.E., Park Т., Schmidt K.P. Principles of Animal Ecology. – Philadelphia : W. B. Saunders Co., 1949. - 837 p.
• Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. – London : Methuen and C Ltd., 1978. - 624 p.
• McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. – London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. - 383 p.
• Watt К.Е.F. Principles of Environmental Science. - McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.

Примітки

Прісноводна екосистема на Канарських островах.