Експеримент Мілґрема
Експериме́нт Мі́лґрема — серія класичних експериментів з соціальної психології, які провів Стенлі Мілґрем — психолог із Йельського університету, в якому була показана готовність учасників підкорятись «керівнику» і виконувати накази, навіть якщо їхня совість протестує. Мілґрем вперше описав свої дослідження в 1963 р в статті опублікованій в журналі Journal of Abnormal and Social Psychology[1] і пізніше глибше обдумав свої висновки в 1974 в книзі Obedience to Authority: An Experimental View.[2]
Експеримент почався в липні 1961, три місяці після того як почався процес над нацистським військовим злочинцем Адольфом Ейхманом в Єрусалимі. Мілґрем задумав експеримент, щоб дати відповідь на питанння: «Чи міг Ейхман і мільйони його спільників по Голокосту просто виконувати накази? Чи можемо ми їх всіх називати спільниками?»
У 2008 році американські дослідники повторили експеримент та отримали такі ж результати.[3]
Примітки [ред.]
- ↑ Milgram, Stanley (1963)."Behavioral Study of Obedience". Journal of Abnormal and Social Psychology 67: 371—378
- ↑ Milgram, Stanley. (1974), Obedience to Authority; An Experimental View. Harpercollins (ISBN 0-06-131983-X).
- ↑ http://news.bbc.co.uk/1/hi/health/7791278.stm
Див. також [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Експеримент Мілґрема |
