Експресія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Експресія (лат. expressio — вираження) - 1) сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; 2) підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність; 3) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, стилістичними засобами мови.

Експресія, на думку вчених (О.С. Ахманова, О. Потебня, Г.І.Дідук) - це якість мовлення, що притаманна більшою мірою текстам художнього стилю. Експресія тлумачиться як "виражально-зображувальна якість мовлення, що відрізняє його від звичайного"; "те, що передбачає вираження нетривіальністю (художнього) змісту"; "виразність (або зображувальність) мовлення, така його якість, завдяки якій воно набуває стилістичної маркованості (емоційності, образності) і стає спроможним передати певний нетривіальний зміст"; "виразність, сила прояву почуттів, переживань".

За Г.І. Дідук, експресія - це те, "що породжується образністю, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої мотивованої піднесеності".

Мовленнєва експресія, за твердженням вчених, це "складна лінгвостилістична категорія, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів, зумовлена емотивною, волюнтативною та естетичною функціями мови" (В.А. Чабаненко); "лінгвостилістична категорія, що виявляється як інтенсифікація виразності повідомлюваного, як збільшення впливової сили вислову" (Г.І.Дідук).

Зауважимо, що експресивність мовлення людини дуже тісно пов’язана з його образністю. Саме в текстах художнього стилю є вагомим додаткове значення слова, його стилістичні відтінки: експресивність, емоційна забарвленість" (Г.І. Дідук); що слугує емоційному забарвленню висловлювання і надає йому "урочистості і невимушеності".

Мовленнєва експресія, на думку низки вчених (М.І. Пентилюк, О.І. Федоров, В.П. Ковальов, А.П. Коваль, Л.М. Кулибчук, Л.І. Дідук) забезпечується застосуванням стилістичних фігур ( еліпса, повтору, градації, антитези”; використанням в мовленні виразників образності, "переважна більшість яких реалізується у літературознавчих категоріях" (Л.М. Кулибчук).

Експресивність визначається як "якість мовлення, що є виразно-зображувальною"; піднесена виразність, така соціально й психологічно мотивована властивість мовного знака, яка деавтоматизує його сприйняття, підтримує загострену увагу, активізує мислення, викликає почуттєву напругу слухача.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ганич Д.І., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища шк., 1985. – 360 с.
  • Лесин В.М. Літературознавчі терміни. –К.: Рад.шк., 1985. – 250 с.