Експрес патологогістологічне дослідження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Експрес патологогістологічне дослідження (ЕПГД, експрес-ПГД) — гістопатологічне досліження видаленого зразка пухлини патогістологом, який повідомляє результат хірургу під час операції, що дозволяє коригувати тактику оперативного втручання в реальному часі.[1]

Процедура[ред.ред. код]

Фіксований у гелі та закріплений в кріостаті зразок тканини

Для виконання ЕПГД використовується кріостат — мікротом, в якому підтримується низька температура (-20 °C, −30 °C) та леза, що дозволяють отримувати зрізи товщиною 4-10 мікрометрів. Таким чином, видалений зразок пухлини поміщається на металевий диск та заморожується при низькій температурі (-20 °C, −30 °C). Наступним етапом, виконується фіксація замороженого зразка у гелеподібній речовині, що складається з поліетиленгліколю та полівініл-етанолу. У комбінації з цими речовинами, заморожений зразок пухлини набуває міцності, що може бути порівняна з міцністю гірської породи, але дозволяє виконати нарізку. Отриманий зріз переноситься на скельце, що фарбується за одним з методів фарбування мікроскопічних препаратів (найчастіше гематоксилін-еозином), та готове для патологогістологічного аналізу. Підготовча процедура займає приблизно 10 хв, тоді як рутинна — до 16 годин. Час, необхідний гістопатологу для аналізу видаленого препарату залежить, безперечно, від досвіду та складності гістопатологічної будови досліджуваного зразка, але у більшості випадків достатьно 5-7 хвилин. Таким чином, під час оперативного втручання хірург має попередній висновок про гістологічну будову видаленого зразка протягом 12-16 хв.

Показання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Gal AA, Cagle PT. (2005). «The 100-year anniversary of the description of the frozen section procedure». JAMA 24 (298). с. 3135–7. PMID 16380595.  (англ.)
  2. Аветисьян И.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. (2001). «Интраоперационная диагностика патологии щитовидной железы: шестилетний опыт специализированной клиники». Український медичний часопис 6 (26). с. 125–31.  (рос.)