Елевсінські містерії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Елевсінські містерії

Елевсі́нські місте́рії (грец. Ελευσίνια Μυστήρια) — таємничі обряди під час хліборобських свят елевсіній, засновані міфічним Евмольпом. У добу еллінізму елевсінські містерії поступилися місцем містеріям Ісіди.

Елевсінії[ред.ред. код]

Елевсінії — хліборобські свята на честь Деметри, що дуже пишно відзначались у місті Елевсін. Елевсінії святкували протягом 9 днів.

  • Перший день присвячували зборам (Agyris);
  • другий — очищенню;
  • третій — жертвопринесенню проса, ячменю, маку тощо;
  • четвертий — процесіям, під час яких красиві дівчата несли в освячених кошиках атрибути богині (зображення дитини, золотий вуж, тістечка);
  • п'ятий — іграм та процесіям зі смолоскипами, що мали нагадувати розшуки Деметрою Персефони;
  • шостий день присвячувався Інахові, що супроводив богиню в її мандрівках по світу;
  • сьомий — гімнастичним вправам;
  • восьмий — Асклепієві епідаврському;
  • дев'ятий — алегоричним церемоніям, найважливішою з яких була церемонія наповнення вином двох посудин, що стояли з східного та західного боку; після проказування магічних слів ці посудини переверталися.

Під час елевсіній не можна було нікого ув'язнювати; на свято потрібно було йти пішки.

Афіняни, лакедемоняни й крітяни поновлювали урочистості щороку, у деяких місцевостях їх улаштовували кожного четвертого року. Пізніше, з уявленням про вмирання й відродження зерна (міф про Персефону) виникло поняття безсмертя.

Далі елевсінії набувають таємничого, містичного характеру, супроводжуються особливими обрядами (елевсінські містерії). Згодом на елевсінії вплинули культи Діоніса й орфіків.

Елевсінії влаштовувались у Греції, пізніше — у Римі; після 1800-літнього існування ці свята заборонив Теодосій.

Містерії[ред.ред. код]

До участі у святкуванні елевсінських містерій допускалися тільки обрані. Утаємничений очищався водою з Іліссу, а потім, уночі, вступав до храму ДеметриЕлевсіні), де переходив з однієї кімнати в іншу; пітьма змінювалася яскравим світлом, тиша — гуркотом грому.

З розкопок виявлено, що в храмі були прилади для складних театральних ефектів. Учасники містерій присягалися не розголошувати нічого з того, що бачили або чули, тому наші відомості про зміст утаємничення та обряди дуже неточні.

Через рік утаємничений допускався до Великих елевсінських містерій, що відбувалися восени. Священнодійством керували жерці-Евмольпіди.

Література[ред.ред. код]