Електробезпека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вкрай грубе порушення техніки безпеки. Струмопровідні частини не захищені від попадання води всередину. Потенційно небезпечний пристрій, не має нормального заземлення.
Нехтування пожежною безпекою

Електробезпе́ка — система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, що обслуговує електроустановки і електроустаткування.

Можливі способи захисту[ред.ред. код]

  • електрична ізоляція
  • захист від випадкового дотику до струмовідних частин
  • захисне заземлення, занулення, зрівнювання електричних потенціалів
  • захисне відключення
  • застосування наднизької (безпечної) напруги
  • контроль і профілактика пошкодження ізоляції
  • захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу
  • електричне розділення кіл
  • застосування індивідуальних захисних засобів

Безпечна напруга[ред.ред. код]

SELV (safety extra-low voltage, мале напруга) — це напруга не більше 48 Вольт, що застосовується в елеутричних колах для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. Найбільший ступінь безпеки досягається при напругах до 12 Вольт. У виробництві частіше використовують мережі напругою 12 Вольт та 36 Вольт. Для створення таких напруг використовують понижувальні трансформатори.

Гальванічне розділення кіл[ред.ред. код]

Розгалужена електрична мережа великої протяжності має значну ємність і невеликий опір фаз відносно землі. У цьому випадку навіть дотик до 1 фази є дуже небезпечним. Якщо єдину мережу розділити на ряд невеликих мереж такої ж напруги, то небезпека ураження різко знижується. Зазвичай поділ мереж здійснюється шляхом підключення окремих електроустановок через розділювальні трансформатори. Захисне розділення мереж допускається лише для мереж до 1000 Вольт.

Електрична ізоляція[ред.ред. код]

Шар діелектрика, яким покривають поверхню струмопровідних елементів, або конструкція з непровідні матеріалу, за допомогою якої струмопровідні частини відокремлюються від інших частин електрообладнання, називається електричноюю ізоляцією.

Види ізоляції[ред.ред. код]

Подвійна ізоляція
  • робоча — електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом;
  • додаткова — електрична ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом в разі ушкодження робочої ізоляції;
  • подвійна — ізоляція, яка складається з робочої та додаткової ізоляції;
  • посилена — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує такий же захист від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція;
    • опір ізоляції має бути не менше 0,5 МОм.

Захист від випадкового дотику до струмопровідних частин[ред.ред. код]

Для виключення небезпеки дотику до струмопровідних частин електрообладнання необхідно забезпечити їх недоступність. Це досягається за допомогою розташування струмопровідних частин на недоступній висоті або в недоступному місці, а якщо таке розташування неможливе — застосування огорож і бар'єрів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Інтернет-джерела[ред.ред. код]