Електрон провідності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Електро́н прові́дності — від'ємно заряджена квазічастинка в напівпровіднику, електронний стан у зоні провідності.

Електрон провідності має багато спільних рис із вільним електроном. Проте він характеризується іншим законом дисперсії. Спін електрона провідності теж не обов'язково 1/2, хоча він завжди напівцілий, тобто електрон провідності є ферміоном.

Електрони провідності є збудженими станами в напівпровіднику. У власному напівпровіднику вони виникають у парі з дірками. У напівпровіднику n-типу електрони переходять у зону провідності з локалізованих на домішках станів.

Важливими характеристиками електрона провідності є його ефективна маса, рухливість, коефіцієнт дифузії.

Електрони провідності є одним із типів носіїв заряду в напівпровідниках і вносять великий вклад у їхню електропровідність чи теплопровідність.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ансельм А.И. (1978). Введение в физику полупроводников. Москва: Наука. 


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Квазічастинки
Біекситон | Дірка | Куперівська пара | Магнон | Орбітон | Плазмон | Поляритон | Полярон | Фазон | Флуктуон | Фонон | Екситон | Електрон | Ротон