Електрон (концерн)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ПАТ "Концерн-Електрон"
Тип Публічне акціонерне товариство
Гасло "Електрон" об'єднує покоління, служить суспільству
Штаб-квартира Львів, Україна
Ключові особи Бубес Юрій Григорович (Голова Правління),
Рибинок Віктор Олександрович (Голова Наглядової ради)
Галузь багатогалузева група підприємств
Продукція товари широкого вжитку
Сайт http://www.electron.ua

Корпорація «Електрон» - багатогалузева компанія, публічне акціонерне товариство, юридична особа, резидент України, акціонерами якої є понад 20 тис. фізичних осіб. Державної частки в статутному капіталі немає.

Президент корпорації, голова правління – Бубес Юрій Григорович.

Створення і розвиток[ред.ред. код]

Історія «Електрону» розпочалась з 1918 р. від заснування у Львові електротехнічного підприємства «Контакт» — одного з перших електротехнічних підприємств Галичини (виробництво електровимірювальних приладів, електролічильників, електродвигунів та виробів на їх основі, телефонних апаратів та комутаторів, електропобутових виробів, електротехнічної арматури та ін.).

1950-і роки: Утворення Львівського телевізійного заводу (ЛТЗ). Перші телеприймачі «Львів» та «Верховина»[ред.ред. код]

Постановою Ради народного господарства Львівського економічного району № 57 від 04 жовтня 1957 р. на базі правонаступників підприємства «Контакт» утворено Львівський телевізійний завод (ЛТЗ). Директором заводу став С. О. Петровський. Перші телевізори марки «Львів» зійшли з конвеєра 02 жовтня 1957 року. Для телевізора «Львів» було вперше застосовано кінескоп розміром 43 см (розробник конструкції К. М. Шніцер, принципової схеми — А. М. Юкер). Серійне виробництво телевізорів «Львів» розпочато з 1958 року, з 1959 року — вдосконаленого телевізора «Львів-2» на цих же схемі та кінескопі. В 1960 році створено нову серійну модель — «Верховина», яка була визнана найкращим телеприймачем в СРСР.

1960-і роки: Перші телевізори «Електрон»[ред.ред. код]

Успіхи львівських конструкторів вже в першій половині 60-х років визначили ЛТЗ як головний у галузі зі створення перших в країні уніфікованих телеприймачів. За основу було взято нові львівські моделі — «Огонек» з кінескопом 47 см та «Електрон» з кінескопом 59 см, серійне виробництво яких розпочато в 1963 р. Ці моделі стали базовими практично для всіх телевізорів в СРСР.

У цей же час на ЛТЗ було створено крупний комплекс монтажних, складальних та регулювальних робіт з випуску телевізорів — 22 конвейєрні лінії з системою підвісних доріг. Крім телевізорів, розпочато випуск іншої високотехнологічної електронної продукції космічного та військового призначення. Завод співпрацював з Інститутом кібернетики Академії наук Української РСР, в 1967 р. спільно з цим інститутом було створено автоматизована система управління «Львів», яка згодом була прийнята як стандартна в кількох галузях машинобудування СРСР.

Від 1966 р. львівські телевізори експортували в більш ніж 30 країн світу. В 1968 р. телевізори «Електрон» та «Огонек» першими в галузі одержали державний Знак якості. ЛТЗ став першим у СРСР підприємством, яке розпочало серійний випуск кольорових телевізорів — пробна партія випущена 1968, а від 1970 налагоджено серійне виробництво телевізорів «Електрон-703» (першого в СРСР серійного кольорового телеприймача).

1970-і роки: «Електрон» — найбільший виробник телевізійної апаратури в СРСР[ред.ред. код]

70-і роки Електрону

У 1970 р. на базі ЛТЗ створено Виробниче об'єднання «Електрон». В цьому ж році підприємство було нагороджене Орденом Трудового Червоного Прапора, а 1975 — Орденом Жовтневої революції.

У 1977 р. розпочато будівництво виробничого комплексу «Електрон» в смт. Рясне і одночасно нового житлового мікрорайону. В цілому у склад ВО «Електрон», крім головного заводу, входило ще два великих промислових комплекси — Ряснянський та Закарпатський (з філіями у Сваляві, Мукачево, Воловці, Жденієво, Виноградові, Міжгір'ї). Крім виробничих комплексів ВО «Електрон» підпорядковувались Львівський завод телевізійної техніки (виробництво спецтехніки військового призначення), спеціальне конструкторське бюро телевізійної техніки (з 1986 р. — НДІ телевізійної техніки «Електрон»), НДІ інформатики та управління «Електрон».

«Електрон» став найбільшим виробником телевізійної апаратури в країні і одним з найбільших у світі. «Електрон» був незаперечним лідером галузі і першим в СРСР розпочинав виробництво телевізорів від третього до п'ятого поколінь.

1980-і роки: «Електрон» — один із найпотужніших виробничих об'єднань Львівщини[ред.ред. код]

80-і роки Електрону

В 1981 році відбулась зміна керівництва «Електрон» — генеральним директором об'єднання став В. О. Рибинок.

1986 року «Електрон» отримав права головного управління і як центральна організація безпосередньо підпорядковувався Міністерству радіопромисловості СРСР, що було безпрецедентним випадком надання таких прав виробничому підприємству.

Максимальної кількості випущених за рік телевізорів — 1 232 800 шт., — підприємство досягнуло в 1990 р. Телевізори «Електрон» були єдиною вітчизняною маркою телеапаратури, яка експортувалась у Західну Європу. «Електрон» володів розгалуженою власною фірмовою мережею з 450 техно-торгових центрів від Балтики до Тихого океану, мав власну зовнішньоторгівельну фірму та зарубіжні представництва які реалізовували телевізори і здійснювали їх гарантійне та сервісне обслуговування.

Зі спеціальної техніки «Електрон» виготовляв телевізійну апаратуру для військового флоту (для важких атомних ракетних та авіаносних крейсерів, протичовнових кораблів), авіаційні бортові системи наведення ракетної зброї класу «повітря-земля», системи самонаведення ракетно-бомбової зброї, авіаційні лазерно-прицільні системи тощо.

На «Електроні» створювалась телевізійна апаратура для космонавтики: авіакосмічні пілотажні тренажери, проекційна апаратура Центру управління космічними польотами, бортова телеапаратура орбітальних космічних станцій «Салют» та кораблів серії «Союз», радянсько-американської проекту «Союз-Аполон», міжнародної станції «Альфа», орбітального космічного безпілотного корабля «Буран».

«Електрон» був одним із найпотужніших виробничих об'єднань Львівщини. Підприємства виробничого об'єднання 1990 випустили продукції на 1,5 млрд карбованців, що становило 25% валового продукту Львівської обл. та 4% валового продукту України. Виробниче об'єднання фінансувало низку соціально спрямованих проектів розвитку міської інфраструктури Львова. «Електрон» здійснював масове будівництво житла для своїх працівників та соціальної інфраструктури в мікрорайоні Рясне, збудував лінію водогону із підземних джерел с. Гологори до Львова.

Заводська команда «Електрон» — футбольний клуб «Карпати»[ред.ред. код]

Carpaty Electron.jpg

Заводська команда «Електрон» футбольний клуб «Карпати» — перша і остання в історії вітчизняного футболу команда другого ешелону (групи Б), яка в 1969 р. здобула Кубок СРСР. Стадіон «Дружба» (нині — «Україна») теж належав і утримувався «Електроном». Згодом стадіон і команду підприємство безкоштовно подарувало Львову.

1991 р.: Створення Акціонерного товариства «Концерн-Електрон»[ред.ред. код]

Головний корпус (м. Львів, вул. Стороженка,32)

У 1991 р. «Електрон» став одним з перших акціонерних товариств в СРСР і акціонувався за класичною і прозорою методикою, розроблено за участю британських фахівців та львівських науковців, зокрема проф. В. М. Пинзеника. Акції АТ «Концерн-Електрон» зареєстровані у Міністерстві фінансів України за № 1.

«Електрон» заснував один з перших регіональних комерційних банків України — «Електрон Банк» (зареєстровано Національним банком України в 1991 р. під № 25) і який став одним з провідних банків держави (нині — ПАТ «Фольксбанк»).

У середині 1990-х економічне становище «Електрону» різко погіршилось через різке звуження ринку продажу продукції та розривом напрацьованих економічних зв'язків, фінансово-економічну кризу в державі. Керівництво змушене було вдатися до призупинення випуску телеприймачів, вдатись до докорінної реструктуризації, модернізації та технічного переоснащення підприємств — частина виробництв була ліквідована, а на інших здійснено диверсифікацію виробництва і налагоджено випуск нових видів продукції.

Сьогодення[ред.ред. код]

Головний вхід у концерн

Сучасний «Електрон» активно розвивається як машинобудівна корпорація.

Основними напрямками діяльності корпорації є:

Трамвай Електрон T5L64

Виробництво електротранспорту

ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Електронтранс» створене у 2011 році корпорацією «Електрон», фірмою «TransTec F&E Vetschau UG» (Німеччина) та ТОВ «Автотехнопроект».

СП «Електронтранс» - підприємство повномасштабного виробництва, що спеціалізується на проектуванні та виробництві сучасного міського електротранспорту - трамваїв, тролейбусів, електробусів, агрегатів та запасних частин. Це сучасний машинобудівний завод з технологічно гнучким виробництвом, що сьогодні виготовляє трамвайні вагони для колій різної ширини – , та – тобто не лише для міст України, але й на експорт - у держави СНД та Європейського Союзу.

СП «Електронтранс» виготовило перший в Україні та СНД повністю низько підлоговий трамвай «Електрон T5L64»,що  за технічним рівнем відповідає сучасним європейським вимогам до міського електротранспорту, в т.ч. щодо рівня безпеки та комфорту

Виробництво спеціальних автомобілів

Завод «ЕлектронМаш» - сучасне підприємство машинобудівної корпорації «Електрон», що спеціалізується на виробництві позашляхових повноприводних спеціальних транспортних засобів Електрон - автомобілів багатофункціонального призначення для комунальних служб та автомобілів швидкої медичної допомоги.

Комунальні автомобілі «Електрон», що виробляються підприємством - це всесезонні повнопривідні механізовані комплекси для міських комунальних служб, оснащені змінними комплектами кузовів та навісного обладнання. Один такий автомобіль заміняє декілька традиційних комунальних машин. Автомобілі «Електрон» не мають аналогів у СНД.

Спеціалізовані позашляхові повнопривідні автомобілі швидкої медичної допомоги «Електрон» - це транспорт підвищеної прохідності з комплектом медичної апаратури та засобів екстреної допомоги, створений для роботи ургентної медицини та медицини катастроф у складних дорожніх умовах, зокрема у сільській та гірській місцевостях.

Кліматичні системи для автотранспорту

СП «Сферос-Електрон» є єдиним в Україні виробником кліматичних систем для автотранспорту: рідинних підігрівачів різних типів для автобусів, вантажних та комерційних автомобілів, будівельної та спеціальної техніки. Підприємство також пропонує автовиробникам кондиціонери, електро-механічні та механічні вентиляційні люки для всіх типів міських та туристичних автобусів, ресивери для пневматичних та гальмівних систем транспортних засобів, паливні баки різних типорозмірів та місткості, кермові колонки.

Матеріали для електроніки

Науково-виробниче підприємство «Карат» - дочірнє підприємство корпорації «Електрон» є провідною науковою установою держави з питань науково-технічного забезпечення за напрямком «Матеріали електронної техніки». Основним напрямком діяльності НВП «Карат» є проведення наукових досліджень, розробка технологій одержання новітніх матеріалів для потреб мікро- та радіоелектроніки,  магнітоелектроніки, акусто- та оптоелектроніки, лінійної та нелінійної оптики, магнітооптики, квантової електроніки, сенсорики, кріоелектроніки,електрокераміки, оптоелектронних пристроїв тощо. Визнанням досягнень НВП «Карат» у технологіях вирощування монокристалів складних оксидів стала його участь у міжнародному проекті Європейського Центру ядерних досліджень (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire) у Швейцарії – створення Великого адронного колайдера, для якого підприємство виготовило монокристалічні матеріали детекторів електромагнітного випромінювання.

НВП «Карат» володіє сучасною дослідницькою, технологічною та виробничою базою – тут створено унікальний лабораторно-виробничий комплекс вирощування монокристалічних сполук складних оксидів, що не має аналогів на теренах СНД і є науковим об’єктом національного надбання України.

На підприємстві організовано перше і єдине в Україні нановиробництво світового рівня з виготовлення тонкоплівкових гетероепітаксійних структур з нанорозмірними активними шарами для потреб твердотільної електроніки.

Полімерна індустрія

Завод «Полімер-Електрон» - дочірнє підприємство корпорації «Електрон», основними напрямками діяльності якого є пластмасове, пінополістирольне, інструментальне та нестандартне виробництва.

Підприємство є одним із найпотужніших в Україні. Продукція заводу високо оцінена багатьма вітчизняними та зарубіжними компаніями: Coca-Cola, InBev, Carlsberg Group, Panasonic, Electrolux, Flextronics, Eurogold, Taiko Electronics  та ін.

Виробництво електродвигунів малої потужності

Завод «Електронпобутприлад» - провідне спеціалізоване підприємство України з серійного виробництва колекторних двигунів постійного і змінного струму  потужністю до 500 Вт для різних галузей промисловості, в тому числі для залізничного і міського транспорту, автомобільної промисловості і побутової техніки та ін.

Спеціальна техніка

Розробка, виробництво, модернізація та ремонт радіоелектронної техніки військового призначення.

Побутова техніка

Сучасне телевізійне виробництво

Виробництво  рідкокристалічних телевізорів «Електрон» та електропобутової техніки.

Послуги

Послуги з [http://flc.electron.ua/ фінансового та оперативного (оренда) лізингу.] Спортивно-рекреаційні послуги. Виробництво та встановлення металопластикових конструкцій (вікон, дверей тощо). Фасування сипучих харчових продуктів. Ремонт та технічне обслуговування автомобілів. Послуги телефонного зв`язку та ін.

Металообробка

Інструментальне виробництво. Лазерна різка металу, загальномехнічні та спеціалізовані операції з обробки металу. Фарбування виробів, у тому числі великогабаритних.

Інтернет[ред.ред. код]