Електрон (концерн)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ПАТ "Концерн-Електрон"
Тип Публічне акціонерне товариство
Гасло "Електрон" об'єднує покоління, служить суспільству
Штаб-квартира Львів, Україна
Ключові особи Бубес Юрій Григорович (Голова Правління),
Рибинок Віктор Олександрович (Голова Наглядової ради)
Галузь багатогалузева група підприємств
Продукція товари широкого вжитку
Сайт http://www.electron.ua

ПАТ «Концерн-Електро́н» — багатогалузева група підприємств, об'єднаних для розробки та виробництва товарів широкого вжитку (телевізорів, електропобутових товарів та ін.), складних телевізійних систем, виробів з пластмас, матеріалів і компонентів для електроніки, обладнання для машинобудування, іншої продукції та послуг відповідно до спеціалізації підприємств. До складу ВАТ «Концерн-Електрон» входять промислові, науково-виробничі, торгово-сервісні та фінансові підприємства.

Створення і розвиток[ред.ред. код]

Історія «Електрону» розпочалась з 1918 р. від заснування у Львові електротехнічного підприємства «Контакт» — одного з перших електротехнічних підприємств Галичини (виробництво електровимірювальних приладів, електролічильників, електродвигунів та виробів на їх основі, телефонних апаратів та комутаторів, електропобутових виробів, електротехнічної арматури та ін.).

1950-і роки: Утворення Львівського телевізійного заводу (ЛТЗ). Перші телеприймачі «Львів» та «Верховина»[ред.ред. код]

Постановою Ради народного господарства Львівського економічного району № 57 від 04 жовтня 1957 р. на базі правонаступників підприємства «Контакт» утворено Львівський телевізійний завод (ЛТЗ). Директором заводу став С. О. Петровський. Перші телевізори марки «Львів» зійшли з конвеєра 02 жовтня 1957 року. Для телевізора «Львів» було вперше застосовано кінескоп розміром 43 см (розробник конструкції К. М. Шніцер, принципової схеми — А. М. Юкер). Серійне виробництво телевізорів «Львів» розпочато з 1958 року, з 1959 року — вдосконаленого телевізора «Львів-2» на цих же схемі та кінескопі. В 1960 році створено нову серійну модель — «Верховина», яка була визнана найкращим телеприймачем в СРСР.

1960-і роки: Перші телевізори «Електрон»[ред.ред. код]

Успіхи львівських конструкторів вже в першій половині 60-х років визначили ЛТЗ як головний у галузі зі створення перших в країні уніфікованих телеприймачів. За основу було взято нові львівські моделі — «Огонек» з кінескопом 47 см та «Електрон» з кінескопом 59 см, серійне виробництво яких розпочато в 1963 р. Ці моделі стали базовими практично для всіх телевізорів в СРСР.

У цей же час на ЛТЗ було створено крупний комплекс монтажних, складальних та регулювальних робіт з випуску телевізорів — 22 конвейєрні лінії з системою підвісних доріг. Крім телевізорів, розпочато випуск іншої високотехнологічної електронної продукції космічного та військового призначення. Завод співпрацював з Інститутом кібернетики Академії наук Української РСР, в 1967 р. спільно з цим інститутом було створено автоматизована система управління «Львів», яка згодом була прийнята як стандартна в кількох галузях машинобудування СРСР.

Від 1966 р. львівські телевізори експортували в більш ніж 30 країн світу. В 1968 р. телевізори «Електрон» та «Огонек» першими в галузі одержали державний Знак якості. ЛТЗ став першим у СРСР підприємством, яке розпочало серійний випуск кольорових телевізорів — пробна партія випущена 1968, а від 1970 налагоджено серійне виробництво телевізорів «Електрон-703» (першого в СРСР серійного кольорового телеприймача).

1970-і роки: «Електрон» — найбільший виробник телевізійної апаратури в СРСР[ред.ред. код]

70-і роки Електрону

У 1970 р. на базі ЛТЗ створено Виробниче об'єднання «Електрон». В цьому ж році підприємство було нагороджене Орденом Трудового Червоного Прапора, а 1975 — Орденом Жовтневої революції.

У 1977 р. розпочато будівництво виробничого комплексу «Електрон» в смт. Рясне і одночасно нового житлового мікрорайону. В цілому у склад ВО «Електрон», крім головного заводу, входило ще два великих промислових комплекси — Ряснянський та Закарпатський (з філіями у Сваляві, Мукачево, Воловці, Жденієво, Виноградові, Міжгір'ї). Крім виробничих комплексів ВО «Електрон» підпорядковувались Львівський завод телевізійної техніки (виробництво спецтехніки військового призначення), спеціальне конструкторське бюро телевізійної техніки (з 1986 р. — НДІ телевізійної техніки «Електрон»), НДІ інформатики та управління «Електрон».

«Електрон» став найбільшим виробником телевізійної апаратури в країні і одним з найбільших у світі. «Електрон» був незаперечним лідером галузі і першим в СРСР розпочинав виробництво телевізорів від третього до п'ятого поколінь.

1980-і роки: «Електрон» — один із найпотужніших виробничих об'єднань Львівщини[ред.ред. код]

80-і роки Електрону

В 1981 році відбулась зміна керівництва «Електрон» — генеральним директором об'єднання став В. О. Рибинок.

1986 року «Електрон» отримав права головного управління і як центральна організація безпосередньо підпорядковувався Міністерству радіопромисловості СРСР, що було безпрецедентним випадком надання таких прав виробничому підприємству.

Максимальної кількості випущених за рік телевізорів — 1 232 800 шт., — підприємство досягнуло в 1990 р. Телевізори «Електрон» були єдиною вітчизняною маркою телеапаратури, яка експортувалась у Західну Європу. «Електрон» володів розгалуженою власною фірмовою мережею з 450 техно-торгових центрів від Балтики до Тихого океану, мав власну зовнішньоторгівельну фірму та зарубіжні представництва які реалізовували телевізори і здійснювали їх гарантійне та сервісне обслуговування.

Зі спеціальної техніки «Електрон» виготовляв телевізійну апаратуру для військового флоту (для важких атомних ракетних та авіаносних крейсерів, протичовнових кораблів), авіаційні бортові системи наведення ракетної зброї класу «повітря-земля», системи самонаведення ракетно-бомбової зброї, авіаційні лазерно-прицільні системи тощо.

На «Електроні» створювалась телевізійна апаратура для космонавтики: авіакосмічні пілотажні тренажери, проекційна апаратура Центру управління космічними польотами, бортова телеапаратура орбітальних космічних станцій «Салют» та кораблів серії «Союз», радянсько-американської проекту «Союз-Аполон», міжнародної станції «Альфа», орбітального космічного безпілотного корабля «Буран».

«Електрон» був одним із найпотужніших виробничих об'єднань Львівщини. Підприємства виробничого об'єднання 1990 випустили продукції на 1,5 млрд карбованців, що становило 25% валового продукту Львівської обл. та 4% валового продукту України. Виробниче об'єднання фінансувало низку соціально спрямованих проектів розвитку міської інфраструктури Львова. «Електрон» здійснював масове будівництво житла для своїх працівників та соціальної інфраструктури в мікрорайоні Рясне, збудував лінію водогону із підземних джерел с. Гологори до Львова.

Заводська команда «Електрон» — футбольний клуб «Карпати»[ред.ред. код]

Carpaty Electron.jpg

Заводська команда «Електрон» футбольний клуб «Карпати» — перша і остання в історії вітчизняного футболу команда другого ешелону (групи Б), яка в 1969 р. здобула Кубок СРСР. Стадіон «Дружба» (нині — «Україна») теж належав і утримувався «Електроном». Згодом стадіон і команду підприємство безкоштовно подарувало Львову.

1991 р.: Створення Акціонерного товариства «Концерн-Електрон»[ред.ред. код]

Головний корпус (м. Львів, вул. Стороженка,32)

У 1991 р. «Електрон» став одним з перших акціонерних товариств в СРСР і акціонувався за класичною і прозорою методикою, розроблено за участю британських фахівців та львівських науковців, зокрема проф. В. М. Пинзеника. Акції АТ «Концерн-Електрон» зареєстровані у Міністерстві фінансів України за № 1.

«Електрон» заснував один з перших регіональних комерційних банків України — «Електрон Банк» (зареєстровано Національним банком України в 1991 р. під № 25) і який став одним з провідних банків держави (нині — ПАТ «Фольксбанк»).

У середині 1990-х економічне становище «Електрону» різко погіршилось через різке звуження ринку продажу продукції та розривом напрацьованих економічних зв'язків, фінансово-економічну кризу в державі. Керівництво змушене було вдатися до призупинення випуску телеприймачів, вдатись до докорінної реструктуризації, модернізації та технічного переоснащення підприємств — частина виробництв була ліквідована, а на інших здійснено диверсифікацію виробництва і налагоджено випуск нових видів продукції.

Сьогодення[ред.ред. код]

Сучасне телевізійне виробництво
Головний вхід у концерн

«Електрон» — багатогалузевий концерн, до складу якого зараз входять: Телевізійний завод «Електрон», завод «Полімер-Електрон», Завод телевізійної техніки «Електрон», Фінансово-лізигова компанія «Електрон-Лізинг», ТзОВ "Завод «Електропобутприлад», Науково-виробниче об'єднання «Карат», Окреме конструкторське бюро «Текон-Електрон», ТзОВ «Сферос-Електрон» та ін. У вересні 2004 р. Телевізійний завод «Електрон» відновив випуск телевізорів і з року в рік нарощує обсяги їх виробництва (за 2009 підприємство виготовило понад 60 тис. телеприймачів). Телезавод виробляє широкий модельний ряд (понад два десятка моделей) телевізорів із розмірами екрану від 37 до 72 см, також телевізори із рідкокристалічними екранами від 41 см до 107 см. Продукція львівського Телевізійного заводу «Електрон» стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Найкращий вітчизняний товар року» (2006 рік), Національного бізнес-рейтингу України «Лідер галузі». Телевізійний завод «Електрон» став переможцем конкурсу «100 найкращих товарів України» у номінації «промислові товари для населення».

Спеціалізовані підприємства концерну випускають оптико-електронні системи наведення для авіації та бронетехніки, телевізійні головки самонаведення високоточних авіаційних ракет, радіолокатори, монітори, підсилювачі високої частоти, об'єктиви та телевізійні камери, системи телеспостереження, системи технічного захисту інформації. Науково-виробниче підприємство «Карат» — провідна в Україні організація, що провадить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі виробництва матеріалів оптоелектроніки та квантової електроніки (монокристали для активних елементів лазерів, детекторів випромінювання), акустоелектроніки, керамічних матеріалів електронної техніки та ін. Підприємством «Сферос-Електрон» виготовляються повітряні та рідинні опалювачі для автобусів, легкових та вантажних автомобілів, автомобільні кондиціонери — ця продукція постачається на провідні автомобільні фірми світу (БМВ, Фольсксваген, Рено, Вольво, Тойота, Крайслер, Альфа-Ромео, Сітроен та ін), а також українським автовиробникам (ЛАЗ, КрАЗ, ЗАЗ-Деу, ЛуАЗ).

Важливі напрями діяльності концерну — одні з найпотужніших в Україні інструментальне та пластмасове виробництво (на заводі «Полімер-Електрон»), які виготовляють інструментальну оснастку (прес-форми, штампи та ін.) та вироби з різних видів пластмас високого рівня складності. Серед товарів виробництва «Електрон» — електричні млинки для кави, кавоварки, електрогрилі, соковитискачі, скиборізки, вібромасажери, що виготовляються ТзОВ "Завод «Електропобутприлад». Серед інших сфер діяльності концерну — фінансово-лізингові послуги, послуги сучасного цифрового телекомунікаційної зв'язку, виробництво металопластикових вікон, ремонтно-будівельні роботи та ін.

У 2010 році Головою Правління ВАТ «Концерн-Електрон» обраний Ю. Г. Бубес, який працює у концерні з 1991 р.

У 2011 році Відкрите Акціонерне Товариство «Концерн-Електрон» було перетворено на Публічне Акціонерне Товариство «Концерн-Електрон»

У жовтні 2012 року представлено перший вітчизняний багатофункціональний автомобіль «Електрон».

У 2013 році спільне підприємство «Електротранс», в якому концерн володіє двома третіми акцій, виготовило перший трамвай T5L64.

Інтернет[ред.ред. код]