Електрохімічний потенціал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Електрохімі́чний потенціа́л — термодинамічна функція, що характеризує стан якого-небудь компоненту, що складається із заряджених частинок (електронів, іонів), у фазі даного складу. Електрохімічний потенціал може бути визначений як приріст будь-якого з термодинамічних потенціалів системи при введенні в неї однієї зарядженої частинки i-того компоненту при незмінних решти всіх змінних, від яких залежить даний потенціал. Таким чином, різність електрохімічних потенціалів між двома точками є енергією, яка буде виділена в системі при переміщенні частинки між ними. Електрохімічний потенціал $\tilde{\mu_i}\,$ виражається формулою:

$\tilde{\mu_i} = \mu_i + z_ie\phi\,$

де $\mu_i\,$ — хімічний потенціал i-того компоненту, $z_i\,$ — заряд частинки, $\phi\,$ — електричний потенціал, $e\,$ — елементарний заряд; член $z_ie\phi\,$ виражає роботу по подоланню електричних сил. Якщо електрохімічний потенціал відноситься до 1 молю речовини, цей член дорівнює $z_iF\phi\,$ , де $F\,$ — число Фарадея.