Елліот Річардсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елліот Річардсон
Народився 20 липня 1920(1920-07-20)[1][2][…]
Бостон, США
Помер 31 грудня 1999(1999-12-31)[1][2][…] (79 років)
Бостон, США
·геморагічний інсульт
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Країна  США
Діяльність правник, політик, адвокат, дипломат
Alma mater Гарвардська школа права, Гарвардський коледж, Milton Academyd, Rivers Schoold і The Park Schoold
Знання мов англійська
Учасник Друга світова війна
Членство Американська академія мистецтв і наук
Посада генеральний прокурор США, Міністр торгівлі США, United States Ambassador to the United Kingdomd, міністр оборони США, United States Secretary of Health, Education, and Welfared, Massachusetts Attorney Generald, віцегубернатор Массачусетсуd, United States Ambassador to the United Kingdomd і посол
Термін травень 1973 — листопад 1973
Попередник ?
Наступник Вільям Саксбі
Партія Республіканська партія США
Батько Edward Peirson Richardsond[4]
Мати Clara Lee Shattuckd
Діти Henry S. Richardsond
Нагороди
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Річардсон.

Елліот Лі Річардсон (англ. Elliot Lee Richardson; 20 липня 1920(19200720), Бостон, Массачусетс — 31 грудня 1999, Бостон, Массачусетс) — американський державний діяч, міністр оборони (1973) і міністр торгівлі США (1976–1977).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Гарвардський університет зі ступенем бакалавра.

Учасник Другої світової війни, службу закінчив у званні старшого лейтенанта.

У 1947 р. закінчив юридичну школу Гарвардського університету (Harvard Law School).

Державну службу почав в апараті апеляційного суду другого округу, потім — у Верховному суді США.

У 1959—1961 рр. — Прокурор у штаті Массачусетс, у 1965—1967 рр. — Віце-губернатор Массачусетсу, у 1967—1969 рр. — Генеральний прокурор штату Массачусетс.

У 1969—1970 рр. — Постійний помічник Державного секретаря, у 1970—1973 рр. — Міністр охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення США, у січні — травні 1973 р. — Міністр оборони США, у травні — листопаді 1973 р. — Генеральний прокурор США. Самим відомим вчинком на цій посаді стала відмова Річардсона у ході «Вотергейтського скандалу» звільнити главу незалежної комісії з розслідування діяльності президентської адміністрації Арчібальда Кокса, незважаючи на телефонний дзвінок президента Ніксона. На знак протесту проти дії глави держави Річардсон пішов у відставку.

У 1975—1976 рр. — Посол у Великій Британії.

У 1976—1977 рр. — Міністр торгівлі США.

У 1977—1980 рр. — Посол з особливих доручень і спецпредставник президента Картера з питання прийняття Конвенції Організації Об'єднаних Націй морського права і глава американської делегації на третій Конференції Організації Об'єднаних Націй з морського права.

У 1984 році невдало балотувався від Республіканської партії до Сенату США від штату Массачусетс.

Наприкінці 80-х і початку 90-х рр. співпрацював з низкою відомих американських юридичних кампаній.

У 1998 р. був нагороджений Президентською медаллю Свободи.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в GeneaStar
  4. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.


Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
 
Едмунд Рендолф (1789—1794) • Вільям Бредфорд (1794—1795) • Чарльз Лі (1795—1801) •  …  • Річард Раш (1814—1817) • Вільям Вірт (1817—1829) • Джон Беррієн (1829—1831) •  …  • Калеб Кушинг (1853—1857) • Джеремайа Саллівен Блек (1857—1860) •  …  • Вільям Максвелл Евартс (1868—1869) •  …  • Річард Олні (1893—1895) •  …  • Джозеф Маккенна (1897—1898) •  …  • Філандер Чейз Нокс (1901—1904) • Гарлан Ф. Стоун (1924—1925) • Джон Ґарібальді Сарджент (1925—1929) • Френк Мьорфі (1939—1940) • Роберт Джексон (1940—1941) • Френсіс Бідл (1941-1945)•  …  • Вільям Пірс Роджерс (1957—1961) • Роберт Кеннеді (1961—1964) • Ніколас Катценбах (1965—1966) • Ремзі Кларк (1967—1969) • Джон Мітчелл (19-19) • Річард Кляйндінст (1972—1973) • Елліот Річардсон (1973) • Роберт Борк (в.о.) (1973—1974) • Вільям Саксбі (1974—1975) • Едвард Леві (1975—1977) • Дік Торнбург (в.о.) (1977) • Гріффін Белл (1977—1979) • Бенджамін Сівілетті (1979—1981) • Вільям Френч Сміт (1981—1985) • Едвін Міз (1985—1988) • Дік Торнбург (1988—1991) • Вільям Барр (1991—1993) • Стюарт Герсон (в.о.) (1993) • Дженет Рено (1993—2001) • Ерік Голдер (в.о.) (2001) • Джон Ешкрофт (2001—2005) • Альберто Гонсалес (2005—2007) • Пол Клемент (в.о.) (2007) • Пітер Кейслер (в.о.) (2007) • Майкл Мукасей (2007—2009) • Марк Філіп (в.о.) (2009) • Ерік Голдер (2009—2015) • Лоретта Лінч (2015—2017) • Саллі Єйтс (в.о.) (2017) • Дейна Бенті (в.о.) (2017) • Джефф Сешнс (2017—2018) • Вільям Барр (2019—2020) • Меррік Гарланд (2021-)
 
Джеймс Форрестол (1947—1949) • Луїс Артур Джонсон (1949—1950) • Джордж Маршалл (1950—1951) • Роберт Ловетт (1951—1953) • Чарлз Ервін Вілсон (1953—1957) • Ніл Макелрой (1957—1959) • Томас Гейтс (1959—1961) • Роберт Макнамара (1961—1968) • Кларк Кліффорд (1968—1969) • Мелвін Лейрд (1969—1973) • Елліот Річардсон (1973) • Білл Клементс (в.о.) (1973) • Джеймс Шлезінгер (1973—1975) • Дональд Рамсфелд (1975—1977) • Гарольд Браун (1977—1981) • Каспар Вайнбергер (1981—1987) • Френк Карлуччі (1987—1989) • Вільям Говард Тафт IV (в.о.) (1989) • Річард «Дік» Чейні (1989—1993) • Лес Еспін (1993—1994) • Вільям Перрі (1994—1997) • Вільям Коен (1997—2001) • Дональд Рамсфелд (2001—2006) • Роберт Гейтс (2006—2011) • Леон Панетта (2011—2013) • Чак Гейгель (2013—2015) • Ештон Картер (2015—2017) • Джеймс Меттіс (2017—2018) • Патрік Шенаген (в.о.) (2019) • Марк Еспер (2019—2020) • Ллойд Остін (2021-)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елліот_Річардсон&oldid=34888710