Елодея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Елодея
Elodea canadensis
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Квіткові (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Водокрасові (Hydrocharitaceae)
Рід: Елодея
Michx.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Elodea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Elodea

Елодея (Elodea) — рід багаторічних водних рослин водокрасові (Hydrocharitaceae).

Історія[ред.ред. код]

Елодея канадська в XIX столітті була занесена до Європи (вперше з'явилася в 1836 році в Ірландії), де швидко і широко розселилася (звідси назва «водяна чума»). Під Петербургом вона з'явилося в 1882 й поширилася на схід до озера Байкал.

Клітинна структура представника роду Елодея

Морфологія, життєвий цикл[ред.ред. код]

Живе повністю під водою, виключенням є маленкі квітки, які цвітуть на поверхні води прикріплюючись до рослини тоненькими стеблами. Рослина виробляє зимові бруньки, що надають перевагу (витримку) в зимуванні. Вона також зимує як вічнозелена рослина в помірному кліматі. Восени листкові стебла відокремлюються від материнської рослини, залишаючи корінь і інші частини рослини. Цей метод розповсюдження елодеї найважливіший в її життевому циклі, водночас як виробництво насіння теж відіграє значну роль.

Пускає довгі, сильно розгалужені стебла, зростаючі надзвичайно швидко і досягають нерідко довжини більше двох метрів.

Листя невеликі, ланцетні, в колотівках по 3-4 на тонкому довгому стеблі.

Квітки: двостатеві, чоловічі та жіночі.

Поширення[ред.ред. код]

Елодея є рідною для Північної Америки. Представники уього роду були введині в країни Європи, Австралії, Африки, Азії. Елодея є найбільш поширена водна рослина Північної Америки.

Середовище існування та екологія[ред.ред. код]

Влітку 2008 року в морях вздовж річки Рур різко зросла популяції рослин Elodea

Живе під водою, у прісній воді. Переважно в озерах. Рослини можуть рости в широкому діапазоні умов, від дрібних до грлибоких вод. Введення деяких видів Елодеї у водойми інших країн та інших часин світу: Європи, Австралії, Африки, Азії та Нової Зеландії створило значну проблему, і в даний час вважається шкідливим «бур'яном» в цих областях, через іїнє швидке розповсюдження і розростання, чим негативно впливає на екологію. Американський водний бур'ян (Елодея канадська) приваблива рослина для утримання її в акваріумі і є гарною заміною для бразильської елодеї. Зарості елодєї перешкоджають судноплавству і рибальству. Зелена маса елодєї придатна на корм худобі і як добриво. Багата поживними речовинами що сприяє екології озер, та інших водойм, ії розповсюдження. Елодея є важливою частиною екосистеми озера. Забезпечує хороше середовище проживання для багатьох водних безхребетних і молодих риб, амфібій. Водоплавні птахи, особливо качки, а також бобри, ондатри і водні черепахи їдять цю рослину. Крім того, економічне значення елодеї привабливе, через легке утримання рослини в акваріум, хоча в штатах Орегон, Алабама, Південна Кароліна, і Вашингтон було виявлено незаконний продаж. Також рослину використовують для наукових демонстративних досліджень.

Назви[ред.ред. код]

Стара назва для цього роду Anacharis, служить загальною назвою в Північній Америці. Елодея канадська, яку іноді називають американським або канадським водним бур'яном, або ставковим бур'яном, широко відомий як загальний водний бур'ян. Використання цих назв плутає з схожими рослинами цього роду, такі як Бразильська елодея (Egeria Densa) або Hydrilla (Hydrilla Verticillata).

Класифікація[ред.ред. код]

Рід Елодея налічує 6 видів[1]. Деякі класифікації нараховіть 4-5 видів, це NCBI Taxonomy та Integrated Taxonomic Information System (ITIS). Правильну класифікацію надають Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: April 2013 і kew.org:

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Рід Elodea» (англ.). «Kew». Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-04-21. 

Література[ред.ред. код]

  • Flora of North America Editorial Committee, e. 2000. Magnoliophyta: Alismatidae, Arecidae, Commelinidae (in part), and Zingiberidae. 22: i-xxiii, 1-352. In Fl. N. Amer. Oxford University Press, New York.
  • Luteyn, J. L. 1999. Páramos, a checklist of plant diversity, geographical distribution, and botanical literature. Mem. New York Bot. Gard. 84: viii-xv, 1-278.
  • USDA, NRCS. 2007. The PLANTS Database (http://plants.usda.gov). National Plant Data Center, Baton Rouge.

Посилання[ред.ред. код]