Ель Греко
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ель Греко | |
 «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595—1600, олія на полотні |
|
| Ім'я при народженні | Доменікос Теотокопулос |
|---|---|
| Дата народження | 1541 |
| Дата смерті | 1614 |
| Національність |  Греція |
| Навчання | маньєризм |
| Вплив | Тіціан |
Ель Гре́ко (El Greco), справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος, *1541 — †7 квітня 1614) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи.
[ред.] Походження і навчання
Народився на Кіпрі. Зберіглися дані про гороскоп Ель Греко, за яким він Рак. Отже він народився між 21 червня і 21 липня. Родина була досить заможна. Батько Георгіос Теотокопулос юув збирачем податків. Імовірно родина належала до католицтва. Доменіко мав брата, що доживав віку з ним в Іспанії.
[ред.] Ікони
Перші витвори мистецтва, що побачив хлопець, — це ікони. Свідчення про навчання в іконописця потребують уточнень, але впливи іконописних схем православ'я мають деякі твори Доменіко Теотокопулоса. Особливо це помітно у церковному образі «Мадонна милосердя» (1605, Іллєскас, шпиталь де ла Карідад). Православному досить побачити цей твір, щоб одразу пригадати ікону «Покров Богородиці».
Але впливи католицьких схем значно більші і композиція Ель Греко набагато ближче до церковних образів і схем католицтва (П'єро делла Франческа — «Мадоння дель Парто» та інші).
[ред.] Автопортрети
З документів відомо, що Доменікос писав свої автопортрети. Патрон Ель Греко у Римі Джуліо Кловіо писав у листопаді 1570 р.: «У Рим щойно приїхав молодий кандієць, учень Тіціана, якого слід вважати (за моєю думкою) одним з найкращих майстрів живопису. Серед своїх творів він намалював свій автопортрет, що вразив майстерністю всіх художників Риму».
Маємо ще один документ про існування другого автопортрету. У посмертному описі майна художника, що успадкував син Хорхе Теотокопулос віднайдено: «Портрет мого батька в рамі з оздобленням». Отже, автопортрети Ель Греко існували, завданням дослідників є або знайти їх, або знайти відомості про їх втрату.
[ред.] Італійський період
Острів Крит, де народився Доменіко, в ті часи належав Венеціанській республіці. Не дивно, що молодий Ель Греко у пошуках долі перебрався у столицю Адріатики. Якщо правда, що він учень Тіціана, то перебував у Венеції. В його творах відчувається вплив творів генія Тіціана, а деякі картини справжні варіації творів великого венеціанця («Каяття Марії Магдалини», яка нині зберігається у Будапешті).
Ще більший вплив на художню особистість Ель Греко мали твори іншого генія з Венеції — Якопо Тінторетто (1518-1594). Відомостей про навчання у майстерні в Тінторетто ми зараз не маємо. Навчатися Доменіко міг на творах Тінторетто і самотужки, бо їх було вдосталь у церквах і братствах Венеції.
[ред.] Ель Греко в Римі
За записами Джуліо Кловіо, земляка Ель Греко, можна досить точно взначити, коли він переїхав до Риму — у жовтні-листопаді 1570 року. Отже, у Венеції він не втримався. Кловіо дав рекомендацію до кардинала Алессандро Фарнезе, документ зберігся. Доменікос досить швидко отримав у Римі покровителів з родин Орсіні та Фарнезе. З високоосвітченим Фульвіо Орсіні Ель Греко зійшовся найближче. Так, особиста бібліотека Фульвіо нараховувала близько 1 600 томів і пізніше стала надбанням Ватикану. Полюбляв книжки і Ель Греко. Підстави для наближення були ще й тому, що Фульвіо колекціонував картини.
Римський період митця досить плідний і за власними творами, і за знайомством із життям і творами митців Риму. Написав Доменікос і портрет Джуліо Кловіо (1572, музей Каподімонте, Неаполь).
У подальших творах є невеликий вплив і образів Мікеланджело, особливо скульптури («Покладання Христа у гроб» 1555 р. Мікеланджело і «Бог отець з мертвим тілом Христа (Свята Тріця)» Ель Греко, Прадо, Мадрид). Проте він давно набув індивідуальності і так переробляє чужі композиційні схеми, що їх здатні впізнати лише справжні фахівці.
[ред.] Проблема світла в картині
Ель Греко з тих, хто довго й успішно розв'язував проблему світла в картинах. Ще на візантійських іконах він бачив людей, осяяних надреальним божественим світлом («Преображення господнє» так вразило свідків, що ті попадали на землю. Їх і досі так малюють на православних іконах).
У творчому доробку майстра є побутова картина, де проблема штучного освітлення головна у творі. Це «Хлопчик, що роздмухує вогонь свічки» (Каподімонте, Неаполь). Загадкою лишається полотно «Іспанське прислів'я», бо і воно вирішено у штучному освітленні.
Ще загадковіші його численні релігійні твори, де світло і справді йде як від самого Бога («Христос з св. Йосипом, земним батьком», всі «Поклоніння волхвів», усі варіанти «Благовіщення», усі образи «Христа в Гефсиманському саду» та інші).
[ред.] Життя в Іспанії
.jpg)
Ель Греко не втримався і у Римі. Великі будівельні роботи розпочалися в Іспанії. Про них багато говорили у Римі. У пошуках багатих замовників в Іспанії і нових просторів для творчості Доменікос переїздить до Мадриду. Стати придворним живописцем короля Філіпа II Ель Греко не зміг, а тому оселився у Толедо.
[ред.] Родина
Художник близько зійшовся з Єронімо да лас Куевас, що народила йому позашлюбну дитину. Це був єдиний син Ель Греко — Хорхе Теотокопулос. Причини неможливості шлюбу з жінкою невідомі (можливе невельможне походження чи те, що Ель Греко залишався іноземцем без знання іспанської мови). Все це припущення. Зберігся утаємничений портрет жінки з хутровою накидкою. Можливо, це Єроніма (1577, Глазго, Поллок-хаус). Хлопчисько зі смолоскипом на полотні Похорон графа Оргаса (1587, церква Сан-Тома, Толедо), імовірно є зображенням сина Хорхе.
[ред.] Есполіо (Роздягання Христа перед стратою) 1579 р.
Христа притягли на Голгофу та ще й примусили на собі нести важкий хрест. Натовп зібрався подивитися на того, кого щойно хотів бачити царем Іудеї, а тепер готували стратити як злочинця. Кат вже зачепив край одягу Христа. Ремісник-тесляр готує хрест для страти і ні на кого не дивиться. Як загіпнотизовані на хрест і тесляра дивляться три Марії. Страта от-от почнеться, але жах вже́ панує в людських серцях.
Неможливо відшукати іконографічні витоки твору. Неможливо знайти подібні композиційні схеми. Лише віддалено щось нагадує ікони великих і безіменних майстрів Візантії. Проте деякі деталі значно вдірізняються від іконописної традиції зниклої на той час імперії.
[ред.] Особиста бібліотека Ель Греко
Зберігся опис особистої бібліотеки Ель Греко, де поряд з книгами з архітектури, грецькими класиками і італійськими поетами (Петрарка, Аріосто, Тассо) — знаходяться і теологічні праці. Серед останніх — «Про небесну ієрархію» псевдо-Діонісія Ареопагіта, твори якого, написані в другій половині 5 століття, зіграли величезну роль в історії релігійно-філософської думки. Ясно, що ареопагітика надихала майстра. Це був не тільки художник, але й мислитель-містик, у полотнах якого з космічним простором і потойбічним світлом, з екстатичними персонажами і святими фанатиками, втілена ідея вічного католицтва.
[ред.] Ель Греко і маньєризм
Ель Греко — художник доби маньєризму. Його релігійні картини мають відчутний вплив маньєристів Риму («Страта св. Маврікія», 1582, «Благовіщення», 1696, «Вигнання торгашів з храму», «Коронація Діви Марії»). Але талановитий митець раз у раз перетинав вузькі кордони маньєризму і наповнював полотна такими деталями, композиційними схемами та особистими знахідками, що про його маньєризм забувають. Геній Ель Греко виходить на першій план і бере у полон («Відкриття п'ятої печатки», «Лаокоон», 1614 ).
[ред.] Уславлений і улюблений Толедо
Ель Греко зрідка малював краєвиди міста.Завжди це тільки Толедо .Він багато читав і розглядав мапи різних міст .У часи життя Ель Греко мапи мали поширення і він мав змогу їх бачити (мапа Мілану бл. 1572 р.,картографи Георг Браун і Хогенбург ).Але як відрізняється "Краєвид та мапа міста Толедо" Ель Греко (1610-14)від технічної мапи Брауна і Хогенбурга .
Про "Краєвид Толедо в грозу" Ель Греко вже існує бібліотека .До нього зверталися і звертатимуться століттями .Це несподіванка в творчості майстра і шедевр ,яких одиниці у світі .
[ред.] Портрети Ель Греко
.
Маньєрист Ель Греко ставав суворим і непідкупно правдивим у портретах, як корифеї Антоніс Мор (бл.1520-1577 ) або Тіціан (бл. 1485-1576). Аби написати вдалий портрет, йому неважливо було добре знати модель.
Постійне виживання серед чужих, недоброзичливих і небезпечних людей навчило його розпізнавати особи портретованих. Тому його портрети такі різні і таки майстерні.
Підстаркуватим і сумним постав Кловіо(грек на чужині) на його портреті 1572 р.
Міць і небезпечна непохитність бьють з портрету інквізитора Ніньо де Гевара, що підписував вироки на спалення єретиків Толедо.
Приязнь і захоплення розумом і даром поета - свідки портрета ченця Хортенсіо Паравісіно .
Портретів пензля Ель Греко багато. Вони справляли неабияке враження і на портретованих, і на сучасників, і на художників, що постійно їх копіювали. Досі сперечаються-копія чи орігінал "Портрет поета Ерсільо-е-Суньїго. Та важлово, що портрет зберігся і зберіг частку генію Ель Греко.
 портрет Каваррубіаса |
 Родріго Васкес,президент Ради Кастилії |
 Етюд до портрета головного інквізітора де Гевара |
портрет головного інквізітора дон Фернандо Нуньєс де Гевара |
 папа римський Пій П'ятий(приватна збірка) |
[ред.] Смерть
Ель Греко помер у Толедо 7 квітня 1614 року. Надгробок з порфіру і прах щезли (відомі лише по літературі ,були та зникли) . Зруйновано й будинок в Толедо, де жив художник. Митця забули на три століття.
[ред.] Гучна посмертна слава у 20 столітті
Мало хто мав таку гучну і потужну посмертну славу в 20 столітті ,як Ель Греко .Кожне відкриття документа про нього чи нового оригіналу ставало сенсацією .Але тихим та релігійним творам Ель Греко не заважає марнота марнот цього світу .Як незаважає і захоплення перед портретами його пензля мільонів глядачів в музеях світу .Адже вони давно і напостійно увійщли у вічність.
Про твори Ель Греко видано багато книжок і альбомів .І ще більше їх надрукують .Є багато листівок і репродукцій .В Толедо створено музей митця в одному з палаців тої доби ,бо дім майстра не зберегли .
Про Ель Греко знято художні фільми : У США «Ель Греко» з Мелом Фаррелом у головній ролі. У 1966 р.«Ель Греко» режисер Лучано Сальс, в 2007-режисер Янніс Смарагдіс.
У 21 столітті славу Ель Греко множить інтернет.
[ред.] Галерея
 Іоанн Євангеліст. Музей Прадо, Мадрид |
 Христос на хресті. бл. 1577. Приватна колекція |
 Апостоли Петро та Павло. Ермітаж |
|
 Христос Пантократор. бл. 1600. Національна галерея Шотландії, Великобританія |
 Христос лікує сліпого,Дрезден |
 Триптіх з Модени |
 Благовіщення |
 Хрещення Христа |
 Благовіщення |
 Три Сінайських гори |
 Ель греко, Таємна вечеря. |
 Вигнання торгашів з храму |
 Ескіз до картини «Есполіо»,роздягання перед стратою |
 Молитва про чашу(Гетсиманський сад) |
 Свята Трійця |
 «Есполіо»,перший варіант |
 «Есполіо»,авторська копія |
[ред.] Країни, де зберігають твори Ель Греко
- Велика Британія
- Голландія
- Греція
- Данія
- Італія
- Іспанія
- Німеччина
- Польщя
- Росія
- Румунія
- Угорщина
- Франція
- США
- Чехія
[ред.] Джерела
- David Davies, El Greco, Phaidon, Lausanne, 1976 (en).
- Каптерева Т.П."Искусство Испании.Очерки.М,"Искусство",1989,(рос).
- Фейнберг Л.Г.Гренберг Ю.И."Секреты живописи старых мастеров,М."Изобразительное искусство",1989,(рос).
- "Памятники культуры.Новые токрытия.М."Наука ",1976 ,(рос).
- Данилова И.Е."Итальянская монументальная живопись",М ."Искусство" ,1970 ,(рос.)
- Киплик Д. И."Техника живописи старых мастеров ,М-Л,"Искусство" ,1950 (рос).
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
