Елювій
Елювій(рос.элювий, англ. eluvium, нім. Eluvium n) - це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи т. з. кору вивітрювання.
Елювій формується на горизонтальних поверхнях або на схилах, де слабко протікає денудація.
Зміст |
Різновиди [ред.]
У залежності від характеру материнських гірських порід і типу вивітрювання можуть мати різну структуру (від уламкової до глинистої) і склад (каоліни, руди заліза, марганцю, алюмінію, нікелю тощо).
Поширення в Україні [ред.]
Елювіальні утворення поширені на всій Україні.
В Українських Карпатах та Кримських горах на крутих схилах вони представлені грубоуламковими утвореннями, на відносно пологих схилах формується ґрунтовий покрив, а на річкових терасах – молода каолінова кора вивітрювання.
На кристалічних породах Українського щита розвинута потужна (до 60 м і більше) каолінова, рідше латеритна кора вивітрювання (ортоелювій).
У Дніпровсько-Донецькій і Причорноморській западинах, Донецькому прогині, Волино-Подільській монокліналі поширені кори вивітрювання, утворені на осадових породах (метаелювій).
Своєрідні елювіальні висококремнієві пухкі утворення трапляються на карбонатних породах (півд.-зах. схили Українського щита, Львівська крейдова западина).
Всього на терит. України виявлено понад 16 різновікових горизонтів викопного елювію.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
