Елізабет Блаунт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Елізабет Блаунт
Народився близ. 1502
Помер близ. 1539-1541[1]

Проживання Англія
Інші імена Бессі Блаунт
Відомий фаворитка короля Англії Генріха VIII
Титул леді
Чоловік Гілберт Телбойс, 1-й барон Кайм.
Діти 1. Генрі Фіцрой, 1-й герцог Ричмонд і Сомерсет
2. Джордж Телбойс, 2-й барон Кайм
3. Роберт Телбойс, 3-й барон Кайм
4. Елізабет Телбойс, 4-я баронеса Кайм

Елі́забет Бла́унт (англ. Elizabeth Blount; *близ. 1502—†1539/1541[1]), відоміша як Бе́ссі Бла́унт (англ. Bessie) — фаворитка короля Англії Генріха VIII, яка народила йому позашлюбного сина Генрі Фіцроя. Не зважаючи на своє походження, він довгий час вважався вірогідним спадкоємцем англійського престолу[2].

Біографія[ред.ред. код]

Елізабет була донькою сера Джона Блаунта і Кетрін Першелл, фрейліни Катерини Арагонської. Вона з'явилася при дворі короля Генріха VIII приблизно у 1512 році і була включена в свиту королеви Катерини.

Про її юність відомо небагато. Вона була красунею і, за словами укладача хронік, «дівицею, яка в співі, танці і у всіх інших різновидах проведення дозвілля перевершувала всіх інших»[3]. Портрети Елізабет не збереглися. Завдяки зовнішнім даним, умінню співати і танцювати, вона незабаром привернула увагу Генріха VIII, який цінував подібні якості. Різдвяний бал-маскарад 1514 року Бессі відкривала в парі з королем. На відміну від інших захоплень Генріха, його зв'язок з Бессі Блаунт був довгим — тривав близько восьми років.

Мати королівського сина[ред.ред. код]

Коли стало відомо про вагітність фаворитки, кардинал Уолсі, за наказом короля, відправив її до монастиря Святого Лаврентія в Блекморі, графство Ессекс, де 15 червня 1519 року Бессі народила сина Генрі, що отримав прізвище Фіцрой. Генріх офіційно визнав його своїм сином. Хрещеним батьком Генрі Фіцроя став кардинал Томас Уолсі, лорд-канцлер Генріха VIII. 7 червня 1525 року Фіцрой був посвячений в кавалери ордена Підв'язки, а 18 червня його проголосили пером і король подарував хлопчикові титули герцога Ричмонда і Сомерсета та графа Ноттінгема, що традиційно призначалися для принців крові[4]. У тому ж році йому було даровано звання лорда-адмірала Англії, Ірландії, Уельса, Нормандії, Гасконії і Аквітанії, а також безліч інших посад. Генріх будував плани відносно проголошення Фіцроя королем Ірландії, а присвоєнням йому почесних титулів було підготовкою до цього.

Близько 1522 року король охолов до Бессі — у нього почався роман з Марією Болейн. У тому ж році Томас Уолсі організував шлюб Елізабет Блаунт з Гілбертом Телбойсом, 1-м бароном Каймом. У них народилося троє дітей:

  • Джордж Телбойс, 2-й барон Кайм
  • Роберт Телбойс, 3-й барон Кайм
  • Елізабет Телбойс, 4-а баронеса Кайм (померла близ. 1563[5]).

Після весілля Елізабет майже не бувала при дворі.

Останні роки[ред.ред. код]

18 червня 1536 року від сухот помер Генрі Фіцрой. Ще раніше, в 1530, помер Гілберт Телбойс. Елізабет вийшла заміж вдруге — за Едварда Клінтона Файнза, 1-го графа Лінкольна, ймовірно, в 1533 або 1535 році. Вони мали трьох доньок:

Через деякий час Елізабет з'явилася при дворі як фрейліна четвертої дружини Генріха VIII, Анни Клевської, але незадовго до анулювання їх шлюбу покинула службу через проблеми зі здоров'ям. Вона повернулася в маєток свого чоловіка, де незабаром померла, як припускають, від сухот.

Образ в мистецтві[ред.ред. код]

  • Портрети Елізабет не збереглися.
  • У драматичному телесеріалі «Тюдори» телеканала Showtime Бессі Блаунт з'являється як другорядний персонаж в декількох епізодах. Її роль виконує Рута Гедмінтас.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Див. thepeerage.com
  2. Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 1, глава 4. — ISBN 5-17-004357-0
  3. Перфильев О. Жёны Синей Бороды. — М.:ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — стр. 153. — ISBN 5-224-00599-X
  4. Титул графа Ричмонда носив Генріх VII Тюдор перед сходженням на престол. Графство Ноттінгем належало Річарду, молодшому синові короля Едварда IV. Титул герцога Сомерсета був відновлений у 1397 році для нащадків Джона Гонта, герцога Ланкастера. Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 1, глава 6. — ISBN 5-17-004357-0
  5. Див. tudorplace.com — Elizabeth TALBOYS
  6. Див. tudorplace.com — Bridget CLINTON FIENNES
  7. Див. tudorplace.com — Catherine CLINTON FIENNES
  8. Див. tudorplace.com — Margaret CLINTON FIENNES

Джерела[ред.ред. код]

  • Перфильев Олег. Жёны Синей Бороды. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — 415 с. — 7 000 экз. — ISBN 5-224-00599-X
  • Эриксон Кэролли. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — 640 с. — (Историческая библиотека). — 5 100 экз. — ISBN 5-17-004357-0

Посилання[ред.ред. код]