Елізабет Воррен
_(cropped).jpg)
Елізабет Енн Воррен (англ. Elizabeth Ann Warren; нар. 22 червня 1949, Оклахома-Сіті, Оклахома) — американська політична діячка та юристка, представляє штат Массачусетс у Сенаті США з 3 січня 2013 року. Належить до Демократичної партії, представниця його прогресивного крила[en]. Воррен тричі з'являлася у рейтингу 100 найвпливовіших людей у світі за версією журналу Time: 2009[14], 2010[15] і 2015 року[16]. Брала участь у президентських виборах США 2020 року.[17][18]
Життєпис[ред. | ред. код]
Елізабет Воррен була четвертою дитиною в сім'ї робітників Полін (до шлюбу Рід) та Дональда Джонса Геррінґів[19][20][21]. Коли Елізабет було 12 років, її батько пережив серцевий напад і втратив роботу[22]. Щоб допомогти родині фінансами, вона пішла працювати офіціанткою в мексиканський ресторан своєї тітки[23].
У 1970 році здобула ступінь бакалавра в Університеті Г'юстона і юридичну освіту у 1976 в Університеті Рутгерса.
У 1968—1978 роках була одружена з інженером НАСА Джимом Ворреном. Народила двох дітей: Амелію та Олександра[19][22].
1980 року одружилася з професором Гарвардського університету Брюсом Манном[19][24].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Працювала професоркою права в Юридичних школах Університету Пенсильванії та Гарварда[25]. Фахівчиня в галузі законодавства про банкрутство[26].
14 вересня 2011 року Воррен заявила про свій намір балотуватися на посаду сенатора від штату Массачусетс. 2 червня 2012 року набрала рекордні 95,77 % голосів делегатів з'їзду Демократичної партії штату[27]. Її кандидатура була схвалена губернатором штату Девалем Патріком[28]. 6 листопада 2012 року на загальних виборах Воррен перемогла чинного на той період сенатора Скотта Брауна, набравши 53,7 % голосів виборців. Стала першою жінкою, обраною до сенату США від Массачусетсу[29].
Вважається провідною діячкою прогресивного крила[en] Демократичної партії. 2014 року опублікувала «Одинадцять заповідей прогресивізму» (англ. «Eleven Commandments of Progressivism»). До них вона зарахувала жорстке регулювання корпорацій; доступну освіту; інвестиції в науку і захист навколишнього середовища; мережевий нейтралітет; підвищення заробітної плати; рівну оплату праці; право на колективні переговори; соціальний захист; рівність шлюбу; імміграційну реформу та загальний доступ до репродуктивної охорони здоров'я[30].
На виборах до сенату від штату Массачусетс 2012 року Елізабет Воррен здобула перемогу над своїм суперником республіканцем Скотом Брауном.[31]
2015 року посіла 19 місце в списку найвпливовіших людей світу за версією Bloomberg[32].
Елізабет Енн Воррен, сенаторка від штату Массачусетс, була однією з найжорсткіших критиків предвиборчої кампанії Дональда Трампа під час президентської кампанії 2016 року.[джерело?]
В грудні 2018 року сенаторка-демократка Елізабет Воррен заявила, що сформувала комітет, який дозволить їй почати збирати гроші, необхідні для участі в праймеріз від Демократичної партії на президентських виборах в 2020 році.[33] Воррен оголосила про свої президентські амбіції 5 лютого 2019 року.[34] 5 березня 2020 року сенаторка покинула виборчі перегони, не пояснивши рішення і не підтримавши нікого з інших кандидатів[18][35].
Позиція щодо Північного потоку-2[ред. | ред. код]
У січні 2022 проголосувала проти проєкту санкцій для газогону «Північний потік-2» як засобу запобігання російському вторгненню в Україну[36].
Походження[ред. | ред. код]
У квітні 2012 року з'явилася публікація в «The Boston Globe», в якій повідомлялося, що в 1986—1995 роках Воррен вказувала в Довіднику викладачів юридичних дисциплін (англ. Directory of Law Teachers), складеному Асоціацією американських юридичних вузів, що належить до расових меншин[37]. Також Юридичний факультет Гарвардського університету, у відповідь на критику щодо себе про недостатнє етнічне розмаїття в кадровому складі, надала список етнічних (не білих) громадян, що працюють там, куди включив також Елізабет Воррен[38][39].
Пізніше республіканець Скотт Браун, що був конкурентом Воррен на виборах у Сенат, звинуватив її у фальсифікації відомостей про наявність предків серед корінних народів США, щоб отримати перевагу на ринку праці[40][41][42]. Колишні університетські колеги і керівники Воррен заявили, що її етнічне походження не грало ніякої ролі в процесі найму[39][37][42][43]. Сама Воррен заявила, що відзначила себе в списку національних меншин для того, щоб знайти колег аналогічної етнічної групи, і що вона не знала про те, що Гарвард включив її до списку небілих співробітників[44]. Брати Воррен повідомили, що «росли, слухаючи розповіді матері, бабусі та інших родичів про те, що у нас в роду є черокі та делавари»[45]. В автобіографії 2014 року Воррен писала, що ніякого кар'єрного просування через інформацію щодо етнічної групи вона не отримала, а твердження про фальсифікації назвала неправдивими та образливими[46].
Докладне розслідування, проведене The Boston Globe 2018 року, оприлюднило «однозначні документальні докази та свідчення свідків про те, що її заява про індіанське походження ніколи не бралася до уваги під час наймання на юридичний факультет Гарвардського університету та в чотири інших виші»[47]. Генеалогічна експертиза не змогла ані підтвердити, ані спростувати наявність у Елізабет Воррен індіанських предків[42][48][49], з цього приводу «Історичне товариство Оклахоми» зауважило, що підтвердити наявність корінних американських предків складно через змішані шлюби та приховувані дані про їхню наявність при реєстрації[50].
Як Скотт Браун, так і Дональд Трамп пропонували Воррен пройти ДНК-тест, щоб довести наявність предків-індіанців[51][52].
У жовтні 2018 року Воррен опублікувала дані генетичного аналізу, проведеного професором Стенфордського університету Карлосом Бустаманте у виданні «The Boston Globe», там говориться про «наявність переконливих доказів предка з корінних американців на рівні від 6-го до 10-го покоління по висхідній лінії», що робить її представницею корінних народів приблизно на 1/64 — 1/1024 частину[53].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ GeneaStar
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #170523330 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://edition.cnn.com/2018/10/15/opinions/elizabeth-warrens-big-mistake-maltby/index.html
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б в Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г д е Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
- ↑ https://www.thenation.com/article/case-elizabeth-warren/
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ https://www.boston.com/news/politics/2012/09/15/elizabeth-warren-family-native-american-heritage
- ↑ Marshall, Josh (30 квітня 2009). The 2009 TIME 100 - TIME. Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ The 2010 TIME 100 - TIME. Time (амер.). 29 квітня 2010. ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ Clinton, Hillary. Elizabeth Warren: The World’s 100 Most Influential People. TIME.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ CNN, MJ Lee and Gregory Krieg. Elizabeth Warren kicks off presidential bid with challenge to super wealthy — and other Democrats. CNN. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
- ↑ а б CNN, MJ Lee, Gregory Krieg, Daniella Diaz and Kate Sullivan. Elizabeth Warren ends her presidential campaign. CNN. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
- ↑ а б в Mallie Jane Kim. (4 жовтня 2010). 10 Things You Didn't Know About Elizabeth Warren (англ.). US News and World Report. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Ancestors of: Herring, Elizabeth (PDF) (англ.). North Shore Journal. May 2012. Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2018. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Noah Bierman. (12 лютого 2012). A girl who soared, but longed to belong (англ.). Boston Globe. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ а б George Packer. The Unwinding, an inner history of the New America. — New York : Farrar, Straus, and giroux, 2013. — P. 346. — ISBN 978-0-374-10241-8.
- ↑ Sen. Elizabeth Warren (англ.). The Huffington Post. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ MJ Lee. (16 квітня 2014). Elizabeth Warren: ‘I was hurt, and I was angry’ (англ.). Politico. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015.
- ↑ Elizabeth Warren's curriculum vitae (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2016. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Harry Kreisler. (8 березня 2007). Conversation with Elizabeth Warren (англ.). Conversations with History. Institute of International Studies, University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Robert Rizzuto. (2 червня 2012). Elizabeth Warren lands party endorsement with record 95 percent support at Massachusetts Democratic Convention (англ.). The Republican. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Noah Bierman. (30 травня 2012). Deval Patrick endorses Elizabeth Warren for US Senate (англ.). Boston.com. Архів оригіналу за 2 січня 2013. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Noah Bierman, Frank Phillips. (07 листопада 2012). Elizabeth Warren defeats Scott Brown (англ.). Boston Globe. Архів оригіналу за 27 квітня 2014.
- ↑ Elizabeth Warren's 11 Commandments of Progressivism. nationaljournal.com (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ PD43+ » Search Elections. PD43+ (амер.). Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Elizabeth Warren (англ.). Bloomberg. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Warren Takes Step Toward 2020 Presidential Bid (англ.). VOA (Voice of America). Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ CNN, MJ Lee and Gregory Krieg. Elizabeth Warren kicks off presidential bid with challenge to super wealthy — and other Democrats. CNN. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 5 березня 2020.
- ↑ У США з передвиборної гонки вибув ще один кандидат від демократів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ U.S. Senate: U.S. Senate Roll Call Votes 117th Congress - 2nd Session. www.senate.gov. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ а б Ebbert, Stephanie (30 квітня 2012). Directories identified Warren as minority. The Boston Globe. Архів оригіналу за 3 вересня 2013.
- ↑ Chabot, Hillary (27 квітня 2012). Harvard trips on roots of Elizabeth Warren's family tree. Boston Herald. Архів оригіналу за 10 липня 2013. Процитовано 9 червня 2012.
- ↑ а б Carmichael, Mary (25 травня 2012). Filings raise more questions on Warren's ethnic claims. The Boston Globe. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- ↑ Touré (5 жовтня 2012). Elizabeth Warren, Scott Brown and the Myth of Race. Time. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
- ↑ Nickisc, Curt. Despite Pledge, Gloves Are Off In Massachusetts Senate Race. WBUR News. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
- ↑ а б в Hicks, Josh (28 вересня 2012). Everything you need to know about Elizabeth Warren's claim of Native American heritage. The Washington Post. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 7 січня 2013.
- ↑ Seelye, Katharine Q.; Goodnough, Abby (30 квітня 2012). Candidate for Senate Defends Past Hiring. The New York Times. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
officials involved in her hiring at Harvard, the University of Pennsylvania, the University of Texas and the University of Houston Law Center all said that she was hired because she was an outstanding teacher, and that her lineage was either not discussed or not a factor
- ↑ Chabot, Hillary (2 травня 2012). Warren: I used minority listing to share heritage. Boston Herald. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 9 червня 2012.
- ↑ Jacobs, Sally (16 вересня 2012). Elizabeth Warren's family has mixed memories about heritage. The Boston Globe. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 9 січня 2013.
- ↑ Lee, MJ (18 квітня 2014). Warren: 'I was hurt, and I was angry'. Politico. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Did claiming Native American heritage actually help Elizabeth Warren get ahead? No, but it’s complicated - The Boston Globe. BostonGlobe.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
- ↑ Franke-Ruta, Garance (20 травня 2012). Is Elizabeth Warren Native American or What?. The Atlantic. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.
- ↑ Chabot, Hillary (15 травня 2012). Genealogical society: No proof of Warren's Cherokee heritage found. Boston Herald. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 8 січня 2013.
- ↑ LeBlanc, Steve (30 квітня 2012). In Mass. US Senate race, a question of heritage. Boston.com. Associated Press. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Wang, Amy B (15 жовтня 2018). Trump dared Elizabeth Warren to take a DNA test to prove her Native American ancestry. Now what?. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2018.
- ↑ Klein, Betsy (28 червня 2016). Brown on Warren's heritage: 'She can take a DNA test'. CNN. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- ↑ Linskey, Annie. Warren releases results of DNA test. The Boston Globe. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- U.S. Senator Elizabeth Warren [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] official website (англ.)
- Elizabeth Warren [Архівовано 12 січня 2015 у Archive.is] at the Biographical Directory of the United States Congress (англ.)
- Публікації на C-SPAN
|
- Народились 22 червня
- Народились 1949
- Уродженці Оклахома-Сіті
- Випускники Університету Джорджа Вашингтона
- Випускники Університету Х'юстона
- Доктори права
- Викладачі Школи права Мічиганського університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Демократи США
- Випускники Ратґерського університету
- Викладачі Пенсильванського університету
- Викладачі Гарвардського університету
- Освітянки США
- Правники США
- Сенатори від штату Массачусетс
- Жінки-політики США
- Кандидати в президенти США (2020)