Елізія

Елі́зія (від лат. elisio - виштовхування, вижимання) у лінгвістиці — випадання звуку (голосна, приголосна або склад) у слові або фразі з метою полегшення вимови для мовця. Іноді звуки можуть бути опущені з метою поліпшення благозвучності. Як правило елізія незумисна, але може бути зумисною. Суб'єктивно елізія сприймається як невиразна вимова або як пропущений звук.

Короткий опис

Приклади осмисленої елізії можна знайти в давньоримській поезії, де вона використовувалася як стилістичний засіб. У деяких випадках, наприклад коли одне слово закінчується на голосну, а наступне починається таож з голосної, слова можуть об'єднуватися. До елізії часто вдавався Катулл. Наприклад, перший рядок з Catullus 3: Lugete, O Veneres Cupidinesque читається як Lugeto Veneres Cupidinesque.

Якщо скорочена в результаті елізії форма вживається досить часто, вона може стати заміною для первинної (повної) форми. В англійській мові це явище називається стягненням (англ. contraction), наприклад can't від cannot. Стягнення відрізняється від елізії тим, що стягнені форми, на відміну від елізії, морфологічно описані.

Синонімом елізії є синкопа (лінгвістика), але синкопа — це, насамперед, випадання голосної між приголосними. Іншою формою елізії є афереза, тобто випадання початкової голосної в слові (як правило, ненаголошеної).

Протилежним до елізії явищем є епентеза, тобто введення додаткового звуку для зручності вимови.

Спрощення у групах приголосних в українській мові

Спрощення у групах приголосних називається випадання приголосного при словотворі.

В сучасній українській мові спостерігаються в таких групах приголосних:

ЖДН — ЖН

Тиждень — Тижневий

ЗДН — ЗН

Виїздити — Виїзний

СТН — СН

Честь — Чесний

СТЛ — СЛ

Щастя — Щасливий

СКН — СН

Тріск — Тріснути

ЗКН — ЗН

Бризкати — Бризнути

У деяких словах спрощення можна виявити зіставленням з російською мовою, це слова спільного походження

РДЦ — РЦ

Сердце — Серце - Сердечний

Див. також

• Сандгі
• Побіжна вимова

Література

• Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9
• Crowley, Terry. (1997) An Introduction to Historical Linguistics. 3rd edition. Oxford University Press. ISBN 978-0195583786
• Michel Pougeoise, Dictionnaire de rhétorique, Paris, Armand Colin, 2001, 16 cm × 24 cm, 228 p. (ISBN 978-2-2002-5239-7).
• Olivier Reboul, Introduction à la rhétorique, Paris, Presses Universitaires de France, coll. « Premier cycle », 1991, 15 cm × 22 cm, 256 p. (ISBN 2-1304-3917-9).
• Hendrik Van Gorp, Dirk Delabastita, Georges Legros, Rainier Grutman et al., Dictionnaire des termes littéraires, Paris, Honoré Champion, 2005, 533 p. (ISBN 978-2-7453-1325-6).
• Nicole Ricalens-Pourchot, Dictionnaire des figures de style, Paris, Armand Colin, 2003, 218 p. (ISBN 2-200-26457-7).
• Michel Jarrety (dir.), Lexique des termes littéraires, Paris, Le Livre de poche, 2010, 475 p. (ISBN 978-2-253-06745-0).