Еліптичні галактики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
карликова еліптична галактика М32 (NGC 221)

Еліпти́чні гала́ктикигалактики, контури яких мають більш-менш еліпсоподібну форму. Їх яскравість плавно зменшується від центра до периферії. Еліптичні галактики позначають літерою E, після чого ставлять число (n = 0 — 7), яке характеризує міру стиснення видимої проекції галактики на площину спостереження (а не реальну форму галактики, яку може бути важко встановити). Число n визначають зі співвідношення n=10(a-b)/a, де a і b — великий і малий діаметри зображення, що спостерігається. Для круглого зображення n = 0. Зображення зі стисненням n > 7 не спостерігали[1].

Середній спектральний клас еліптичних галактик — G4. Головне населеннязорі пізніх спектральних класів. Більшість еліптичних галактик практично не мають у своєму складі міжзоряного газу, тому зореутворення там майже не відбувається. Населення цих галактик — старі зорі, подібні до Сонця або менш масивні[1].

Частка еліптичних галактик у загальній кількості становить ~25%. Стиснення еліптичних галактик свідчить про те, що вони обертаються. За розмірами ці галактики дуже різноманітні — серед них зустрічаються як велетенські з масою 10 13 мас Сонця, так і карликові — 10 5 мас Сонця[1].

Карликові еліптичні галактики[ред.ред. код]

Еліптичні галактики, світність яких не перевищує 108 L, вважають карликовими. Їх позначають dE (від англ. dwarf - карлик). Принципових відмінностей від еліптичних галактик високої світності вони не мають[2].

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Галактики карликові // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 91. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
  2. Карликові еліптичні галактики // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 206. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)