Елітарна культура

Елітарна культура (англ. High culture, нім. Hochkultur) — культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість. Концепцію елітарної культури обстоював А. Шопенгауер. Вихідним пунктом цієї концепції, на його думку, є антропологічний поділ людей на два типи «людей корисних» (масу) і «людей-геніїв». Останні естетично обдаровані й схильні до філософсько-художньої творчості.

Проблемою елітарної культури займався, зокрема, французький соціолог П'єр Бурдьє.

Див. також

• Масова культура

Література

• Подольська Є.А.,Лихвар В.Д. Іванова К.А. Культурологія. Навчальний посібник: Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. – К., Центр навчальної літератури, 2005. – 392 с.

Посилання

• Словник іншомовних соціо-культурних термінів
• Кафедра культурології НУБІП, В. В. Панталієнко: Проблеми масової і елітарної культури на сучасному етапі.

Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.