Еманація (філософія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Еманація — у філософії концептуальний термін, що означає виникнення Універсуму (Всесвіту) шляхом витікання (появи) його з першопочатку, Єдиного Божества.

Еманація (лат. emanatio — витікання) - у вченні неоплатоніків «випромінювання» вищими формами буття нижчих.

Див. також[ред.ред. код]

Література і джерела[ред.ред. код]

  • Прокл. Первоосновы теологии. М.: Прогресс, 1993
  • Лосев А. Ф.. Миф, число, сущность. М.: Мысль, 1994
  • Асмус В. Ф., Античная философия, М., Высшая школа, 1998.
  • Neoplatonism and Emanationism Many articles on Emanationism
  • Emanation and Ascent in Hermetic Kabbalah 1.4 Mbyte PDF - Colin Low 2004. Presentation and notes on emanation and the roots of Hermetic Kabbalah
  • Emanationism