Еманація (філософія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еманація — у філософії концептуальний термін, що означає виникнення Універсуму (Всесвіту) шляхом витікання (появи) його з першопочатку, Єдиного Божества.
Еманація (лат. emanatio — витікання) - у вченні неоплатоніків «випромінювання» вищими формами буття нижчих.
Див. також [ред.]
Література і джерела [ред.]
- Прокл. Первоосновы теологии. М.: Прогресс, 1993
- Лосев А. Ф.. Миф, число, сущность. М.: Мысль, 1994
- Асмус В. Ф., Античная философия, М., Высшая школа, 1998.
- Neoplatonism and Emanationism Many articles on Emanationism
- Emanation and Ascent in Hermetic Kabbalah 1.4 Mbyte PDF - Colin Low 2004. Presentation and notes on emanation and the roots of Hermetic Kabbalah
- Emanationism
