Емба (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емба
Річка Емба на мапі Уральської області 1900 року
46°37′42″ пн. ш. 53°19′02″ сх. д. / 46.62833333336077857° пн. ш. 53.317222222249775143° сх. д. / 46.62833333336077857; 53.317222222249775143
Витік західні схили Мугоджар
• координати 49°10′00″ пн. ш. 58°45′00″ сх. д. / 49.1667000000277738536° пн. ш. 58.750000000028° сх. д. / 49.1667000000277738536; 58.750000000028
Гирло Каспійське море
• координати 46°45′00″ пн. ш. 53°10′00″ сх. д. / 46.750000000028° пн. ш. 53.1667000000277738536° сх. д. / 46.750000000028; 53.1667000000277738536
Басейн Каспійське море
Країни:  Казахстан[1]
Прирічкові країни: Казахстан Казахстан
Регіон Актюбінська область
Довжина 712 км
Площа басейну: 40 400 км²
Середньорічний стік 17,5±0,001 м³/с
Водойми в руслі Каспійське море
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Емба — річка в Актюбінській і Атирауській областях Казахстану. Довжина — 712 км (під час повені), площа басейну — 40 400 км². Витік на західних схилах Мугоджар, тече по Підуральському плато і Прикаспійській низовині. Втрачається серед солоних приморських боліт (сорів), в повноводні роки дотікає до Каспійського моря. Живлення переважно снігове. Основний стік у квітні — травні, в решти пори року часто пересихає, розбиваючись на окремі плеса. Вода сильно мінералізована: у верхів'ї від 150—200 міліграм/л — навесні, до 800 міліграм/л — влітку; у нижній течії 1500—2000 міліграм/л — навесні і 3000—5000 міліграм/л — влітку. Головні притоки, течія яких також сезонна: Темір (права) і Атсакси (ліва). У середній і нижній течії Емби здійснюється видобуток нафти і газу (Північно-Каспійська нафтогазоносна область).

По річці проходить умовна межа між Європою і Азією (інший варіант — по річці Урал).

Із книги А.Соколова «Гідрографія СРСР» (1954)[ред. | ред. код]

Сточище Емби розташоване в області степів і напівпустель. У своїй верхній частині воно являє собою розсічене ерозією крейдяне плато, в нижній — річка тече в Прикаспійській низовині, яка має ледве помітний ухил в сторону моря. Приблизно за 20 км від моря річка утворює дельту з трьома найголовнішими гирлами: Кара-Узяк, Киян і Кулок.

Емба украй бідна водою. Живлення її відбувається майже виключно за рахунок танення снігу. Навесні вона багатоводна, а влітку розпадається на ряд роз'єднаних плесових ділянок із стоячою водою. Води Емби у весняний час містять велику кількість наносів. Після дощів річка несе абсолютно каламутну, брудно-молочного кольору воду.

Походження назви[ред. | ред. код]

В казахській мові Емба має два варіанти назви каз. Ембі і каз. Жем. Тоді як, перший є офіційним, але мало споживаним, другий — уживається локально частіше. Ембі походить від туркменського (огузького) (чиї племена кочували в краї до XVII—XVIII сторіч). Yem boyı буквально переводиться, як долина прожитку або долина здоров'я. У казахську мову це слово потрапило як з редукцією голосних (y) embi (початкове е вимовляється як дифтонг ye), так і у вигляді перекладу Jem (Жем) із значенням прожиток.

Від назви річки походить назва ногайців-джамбайлукців, що кочували в XVIII—XIX сторіччях на Кубані і Північному Причорномор'ї.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Из книги А.Соколова «Гидрография СССР» (1954) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.