Емба (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емба
Витік західні схили Мугоджар
Гирло Каспійське море
Басейн Каспійське море
Прирічкові країни Казахстан Казахстан
Довжина 712 км
Площа басейну 40 400 км²
Річка Емба на мапі Уральської області 1900 року
Річка Емба на мапі Уральської області 1900 року

Ембарічка в Актюбінській і Атирауській областях Казахстану. Довжина — 712 км (під час повені), площа басейну — 40 400 км². Витік на західних схилах Мугоджар, тече по Підуральському плато і Прикаспійській низовині. Втрачається серед солоних приморських боліт (сорів), в повноводні роки дотікає до Каспійського моря. Живлення переважно снігове. Основний стік у квітні — травні, в решти пори року часто пересихає, розбиваючись на окремі плеса. Вода сильно мінералізована: у верхів'ї від 150—200 міліграм/л — навесні, до 800 міліграм/л — влітку; у нижній течії 1500—2000 міліграм/л — навесні і 3000—5000 міліграм/л — влітку. Головні притоки, течія яких також сезонна: Темір (права) і Атсакси (ліва). У середній і нижній течії Емби здійснюється видобуток нафти і газу (Північно-Каспійська нафтогазоносна область).

По річці проходить умовна межа між Європою і Азією (інший варіант — по річці Урал).

Із книги А.Соколова "Гідрографія СРСР" (1954)[ред.ред. код]

Сточище Емби розташоване в області степів і напівпустель. У своїй верхній частині воно представляє собою розсічене ерозією крейдяне плато, в нижній - річка тече в Прикаспійській низовині, яка має ледве помітний ухил в сторону моря. Приблизно за 20 км від моря річка утворює дельту з трьома найголовнішими гирлами: Кара-Узяк, Киян і Кулок.

Емба украй бідна водою. Живлення її відбувається майже виключно за рахунок танення снігу. Навесні вона багатоводна, а влітку розпадається на ряд роз'єднаних плесових ділянок із стоячою водою. Води Емби у весняний час містять велику кількість наносів. Після дощів річка несе абсолютно каламутну, брудно-молочного кольору воду.

Походження назви[ред.ред. код]

В казахській мові Емба має два варіанти назви каз. Ембі і каз. Жем. Тоді як, перший є офіційним, але мало споживаним, другий - уживається локально частіше. Ембі походить від туркменського (огузського) (чиї племена кочували в краї до XVII—XVIII сторіч). Yem boyı буквально переводиться, як долина прожитку або долина здоров'я. У казахську мову це слово потрапило як з редукцією голосних (y) embi (початкове е вимовляється як дифтонг ye), так і у вигляді перекладу Jem (Жем) із значенням прожиток.

Від назви річки походить назва ногайців-джамбайлукців, що кочували в XVIII—XIX сторіччях на Кубані і Північному Причорномор'ї.

Джерела[ред.ред. код]

  • Из книги А.Соколова «Гидрография СССР» (1954) (рос.)