Емманюель д'Астьє де ла Віжері
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Емманюель д'Астьє де ла Віжері | |
| Дата народження: |
6 січня 1900 |
|---|---|
| Рід діяльності: | * |
Емманюе́ль д'Астьє́ де ла Віжері́ (d'Astier de la Vigerie; *6 січня 1900) — французький громадський діяч, письменник і журналіст, борець за мир.
Активний учасник Руху Опору; займав урядові посади, був міністром внутрішніх справ тимчасового уряду.
Твори [ред.]
Головні твори: «Сім раз по сім» (1947) — про капітуляцію Франції 1940 і Рух Опору; «Боги й люди» (1952)— спогади про діяльність Комітету національного визволення і тимчасового уряду; «Літу немає кінця» — роман-хроніка про Францію 1947—54.
З 1950— чл. Бюро, а з 1955—віце-голова Всесвітньої Ради Миру.
Міжнародна Ленінська премія «За, зміцнення миру між народами», 1957.
Література [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
 |
Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
