Емпієма

Емпієма
МКХ-10
MeSH	D004653

Емпіє́ма (грец. ἐμπύημα — гнійник) — значне скупчення гною всередині порожнистого органу або порожнини тіла.

Термін «емпієма» застосовують з назвою ураженого органу або порожнини. Емпієму відрізняють від абсцесу, який розташовується у товщі тканини та обмежений піогенною мембраною.

Морфологічні зміни при емпіємі відповідають картині гнійного запалення. При тривалому та важкому перебігу запального процесу слизова (синовіальна або серозна) оболонка, а потім і глиблежачі тканини можуть бути частково або повністю зруйновані.

Емпієма може розвиватися у:

• оболонках мозку (субдуральна емпієма)
• плевральній порожнині (плевральна емпієма або піоторакс)
• торакальній порожнині
• суглобах (септичний артрит)
• матці (піометра)
• апендиксі (апендицит)
• сечовому міхурі.

Джерела

• {{{2}}} у Великій радянській енциклопедії (рос.).

Див. також

• Емпієма плеври (піоторакс)
• Нагноєння
• Абсцес
• Гнійник