Еміль Аколла
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Еміль Аколла | |
|---|---|
| фр. Émile Acollas | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Pierre René Paul Émile Acollas[1] |
| Народився |
25 червня 1826[4][5][1] Ла-Шатр[6][1] |
| Помер |
17 жовтня 1891[2][3] (65 років) Аньєр-сюр-Сен |
| Країна |
.svg){kind=small} Третя французька республіка |
| Діяльність | правник, політик, журналіст |
| Галузь | юриспруденція, право[7] і політика[7] |
| Знання мов | французька[2][8] |
| Нагороди |
 |
Емі́ль Аколла́ (фр. Émile Acollas; 1826—1891) — французький юрист, соціаліст і антимілітарист.
За активну пропаганду республіки в період імперії був репресований.
Від 1850 року завідував кафедрою права в Берні. Одночасно співробітничав у респ. газеті «Ревей» («Пробудження») Деле-клюза.
За Паризької Комуни 1871 був призначений деканом юридичного факультету в Парижі.
Праці[ред. | ред. код]
Перу А. належить велика кількість праць з права та політики, серед них
- «Філософія політичної науки» (1877),
- «Курс цивільного права» (1869–1873) та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Аколла, Эмиль // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 295–296.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Аколла Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
