Еміль Нестор Сетяля
| Еміль Нестор Сетяля | |
| Eemil Nestor Setälä | |
 |
|
| Еміль Нестор Сетяля на поштовій марці Фінляндії 1964 року випуску | |
| Народився | 27 лютого 1864 Кокемякі |
|---|---|
| Помер | 8 лютого 1935 (70 років) Гельсінкі |
| Громадянство |  Російська імперія,  Фінляндія |
| Національність | Фін |
| Галузь наукових інтересів | Філологія |
| Заклад | Гельсінський університет |
| Вчене звання | Професор |
| Відомий завдяки: | Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства |
| Примітки | Президент Академії Наук Фінляндії |
Е́міль Не́стор Се́тяля (фін. Eemil Nestor Setälä; (*27 лютого 1864, Кокемякі — †8 лютого 1935, Гельсінкі) — фінський державний діяч, філолог, дипломат, професор. Дослідник вепської мови.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в місті Кокемякі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія. Доктор філології, професор історії фінської фонетики.
Наукова діяльність [ред.]
З 1888 по 1890 — перебував в науковій експедиції із дослідження мов та етнографії лівів, вожан, вепсів.
Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства. Автор оригінальної теорії чергування ступенів приголосних; розробив транскрипцію для фіно-угорських мов. Займався фольклором, історією, етнографією фіно-угорських народів.
1901 — видавав разом із К. Круном журнал «Finnisch-ugrische Forschungen».
1893—1929 — професор фінської мови і літератури Гельсинського університету.
З 1913 по 1914 — Президент Академії Наук Фінляндії.
Політична діяльність [ред.]
7 листопада 1917 — 15 листопада 1917 — Голова Фінського сенату, фактично глава незалежної Фінляндія.
З 1920 по 1921 — Голова фінської партії «Національна коаліція».
1925 — міністр освіти Фінляндії.
1926 — міністр закордонних справ Фінляндії.
1927—1930 — на дипломатичній роботі в Угорщині та Данії.
1930—1935 — канцлер Університету Турку, керівник ряду наукових товариств Фінляндії.
8 лютого 1935 — помер у місті Гельсинкі (Фінляндія).
Наукові праці [ред.]
- «Zur Geschichte der Tempus und Modusstammbildung in den finnisch-ugrischen Sprachen» (1887);
- «Yhteissuomalaisten klusiilien historia» (1890);
- «Zur finnisch-ugrischen Lautlehre» (1903);
- «Kullervo-Hamlet» (1904—1905);
- декілька посібників з фінської мови.
