Еміль Нестор Сетяля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еміль Нестор Сетяля
Eemil Nestor Setälä
E-N-Setälä-1964.jpg
Еміль Нестор Сетяля на поштовій марці Фінляндії 1964 року випуску
Народився 27 лютого 1864(1864-02-27)
Кокемякі
Помер 8 лютого 1935(1935-02-08) (70 років)
Гельсінкі
Громадянство Фінляндія
Національність Фін
Галузь наукових інтересів Філологія
Заклад Гельсінський університет
Вчене звання Професор
Відомий завдяки: Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства
Примітки Президент Академії Наук Фінляндії

Е́міль Не́стор Се́тяля (фін. Eemil Nestor Setälä; (*27 лютого 1864, Кокемякі — †8 лютого 1935, Гельсінкі) — фінський державний діяч, філолог, дипломат, професор. Дослідник вепської мови.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Кокемякі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія. Доктор філології, професор історії фінської фонетики.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

З 1888 по 1890 — перебував в науковій експедиції із дослідження мов та етнографії лівів, вожан, вепсів.

Один із засновників фіно-угорського та порівняльно-історичного мовознавства. Автор оригінальної теорії чергування ступенів приголосних; розробив транскрипцію для фіно-угорських мов. Займався фольклором, історією, етнографією фіно-угорських народів.

1901 — видавав разом із К. Круном журнал «Finnisch-ugrische Forschungen».

18931929 — професор фінської мови і літератури Гельсинського університету.

З 1913 по 1914 — Президент Академії Наук Фінляндії.

Політична діяльність[ред.ред. код]

7 листопада 1917 — 15 листопада 1917 — Голова Фінського сенату, фактично глава незалежної Фінляндія.

З 1920 по 1921 — Голова фінської партії «Національна коаліція».

1925 — міністр освіти Фінляндії.

1926 — міністр закордонних справ Фінляндії.

19271930 — на дипломатичній роботі в Угорщині та Данії.

1930—1935 — канцлер Університету Турку, керівник ряду наукових товариств Фінляндії.

8 лютого 1935 — помер у місті Гельсинкі (Фінляндія).

Наукові праці[ред.ред. код]

  • «Zur Geschichte der Tempus und Modusstammbildung in den finnisch-ugrischen Sprachen» (1887);
  • «Yhteissuomalaisten klusiilien historia» (1890);
  • «Zur finnisch-ugrischen Lautlehre» (1903);
  • «Kullervo-Hamlet» (19041905);
  • декілька посібників з фінської мови.

Посилання[ред.ред. код]