Енгармонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Енгармонізм (грец. enharmoníos — узгоджений, збіжний) — Однакове за висотою звучання двох різних за назвами звуків (наприклад, фа-дієз і соль-бемоль) в рівномірно-темперованому звукоряді. В музичній практиці існує:

  • Енгармонізм інтервалів (наприклад, збільшена кварта і зменшена квінта)
  • Енгармонізм акордів (наприклад, зменшений септакорд у разі енгармонічної заміни перетворюється в одне з трьох обернень зменшених септакордів);
  • Енгармонізм тональностей, коли дві тональності (мажорні або мінорні) мають енгармонічно рівні тоніки, і їх гами звучать однаково, хоча записуються по-різному (наприклад, ре-бемоль мажор і до-дієз мажор).

Джерело[ред.ред. код]