Ендометріоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ендометріоз
Endometriosis.jpg
МКХ-10 N80
OMIM 131200
DiseasesDB 4269
MedlinePlus 000915
eMedicine med/3419 ped/677

emerg/165

MeSH D004715

Ендометріоз — поширене гінекологічне захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару стінки матки) розростаються поза межі цього шару. Розвивається у жінок репродуктивного віку. Оскільки ендометріоїдна тканина має рецептори до статевих гормонів, у ній виникають ті ж зміни, що і в нормальному ендометрії, які проявляються щомісячними кровотечами. Ці невеликі кровотечі призводять до запалення в оточуючих тканинах і викликають основні прояви захворювання: біль, збільшення органу, безпліддя.

Причини виникнення захворювання точно не встановлені. Припускають участь в механізмі захворювання клітинних ферментів, рецепторів до гормонів, а також генних мутацій.

Форми захворювання[ред.ред. код]

Розрізняють генітальний (в межах статевих органів — матки, яєчників) та екстрагенітальний (поза статевою системою — пупок, кишечник і т. д.) ендометріоз[1]. Генітальний ендометріоз поділяється на:

  1. Зовнішній генітальний ендометріоз, до якого відносяться ендометріоз яєчників та тазової очеревини.
  2. Внутрішній генітальний ендометріоз — аденоміоз, при якому ендометрій «вростає» в міометрій. Матка при цьому набуває округлої або кулястої форму і може збільшитися до розмірів, характерних для 5-6 тижнів вагітності. Досить часто аденоміоз у хворих поєднується з міомою матки, оскільки ці процеси мають схожі механізми розвитку[2].

За поширенням і глибиною ураження тканин ендометріозом розрізняють чотири стадії захворювання:

  • І ступінь — одиничні поверхневі вогнища.
  • II ступінь — кілька більш глибоких вогнищ.
  • III ступінь — безліч глибоких вогнищ ендометріозу, невеликі ендометріоїдні кісти одного або обох яєчників, тонкі спайки очеревини.
  • IV ступінь — безліч глибоких вогнищ, великі двосторонні ендометріоїдні кісти яєчників, щільні зрощення органів, проростання піхви або прямої кишки.

Поширеність[ред.ред. код]

Ендометріоз вражає жінок репродуктивного віку. Точна поширеність ендометріозу невідома, оскільки у багатьох жінок це захворювання не має проявів. Ендометріоз — одна з провідних причин тазового болю і підстав для лапароскопічної операції в багатьох країнах. Середній вік пацієнток з ендометріозом 25-30 років. Ендометріоз рідше відзначається у жінок у постменопаузі. Більш висока поширеність ендометріозу серед білих жінок, ніж серед представниць негроїдної та монголоїдної рас.

Механізм розвитку захворювання[ред.ред. код]

У здоровому організмі при кожному менструальному циклі у разі незапліднення яйцеклітини поверхнева тканина ендометрія відшаровується і виводиться з матки разом з кров'ю, яка витікає з судин матки[3]. У деяких випадках відбувається закид менструальної крові в черевну порожнину по маткових трубах, де клітини ендометрію прищеплюються і починають розростатися. Цей процес дає початок зовнішньому ендометріозу. При внутрішньому ендометріозі клітини ендометрію «вростають» в м'язовий шар матки.

Симптоми[ред.ред. код]

Симптоми ендометріозу залежать від розташування його вогнищ[2]. Серед найбільш поширених:

  • тазові болі, що, як правило, носять циклічний характер (з'являються або посилюються перед менструаціями), але можуть бути постійними;
  • посилення і подовження менструальних кровотеч;
  • болі при статевому акті (диспареунія);
  • болі при спорожненні кишечника або сечового міхура (при четвертій стадії);
  • безпліддя.

Діагностика[ред.ред. код]

При лікарському огляді про ендометріоз може свідчити напруга в області придатків, матки і Дугласового простору. УЗД не є ефективним методом діагностики, оскільки більшість вузлів ендометріозу на ньому не видно. Таким чином, відсутність ознак ендометріоза на УЗД не є свідченням відсутності ендометріозу. Золотим стандартом діагностики ендометріозу є лапароскопія[4].

Лікування[ред.ред. код]

Лікування ендометріозу розпочинають з найпростіших, дешевих і найменш інвазивних методів[4].

Лікування болю[ред.ред. код]

Больовий синдром при ендометріозі значно знижує якість життя пацієнтів, тому полегшенню болю варто приділяти достатньо уваги. Для цього застосовуються прості анальгетики, зокрема парацетамол, і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗ). У 2003 році проведено систематичний огляд, який виявив велику ефективність НПЗ в лікуванні альгодисменореї в порівнянні з плацебо. Характерно, що великий відсоток жінок у цьому дослідженні мали ендометріоз[5].

У відношенні ефективності комбінованих оральних контрацептивів при больовому синдромі залишається мало доказів, але вони, як і раніше, застосовуються і вважаються ефективними[6].

Ефективність препаратів прогестерону за результатами досліджень виявилася такою ж, як і у будь-яких інших медикаментозних засобів при підтвердженому діагнозі ендометріозу[7][8]. Завдяки їх добрій переносимості та малому числу побічних ефектів вони залишаються придатними для використання при цьому захворюванні.

Гормональна терапія[ред.ред. код]

Медикаментозна терапія ендометріозу була широко поширена до появи лапароскопічних методик лікування. Основними препаратами з доведеним ефектом для лікування підтвердженого ендометріозу є:

Немає доказів більшої ефективності якого з цих препаратів. Вибір роблять на основі спектра побічних ефектів, персональної переносимості і вартості лікувальних засобів. Є свідчення ефективності цих препаратів в якості підготовки до операції[9] [10] [11], а також докази того, що їх застосування в післяопераційному періоді має значно довший протибольовий ефект[12] [13] [14].

Хірургічне лікування[ред.ред. код]

Хірургічне лікування має на увазі повне видалення вогнищ ендометріозу (вузлів) будь-яким з хірургічних методів. В даний час застосовуються: резекція, електрокоагуляція, лазерна вапоризація. Всі вони доведено володіють ефектом[15] [16], але достовірної переваги якої-небудь з технік над іншими виявлено не було. Багато хірургів вважають, що резекція дозволяє більш якісно видалити всі вузли, особливо великих розмірів, які можуть не повністю зникнути після вапоризації або електрокоагуляції. Ця методика також дозволяє одночасно взяти матеріал для біопсії[4].

Ендометріоїдні кісти яєчника найкраще піддаються вирізанню з повним видаленням. Симптоматичне полегшення після цієї операції доведено перевершує ефект методів дренування і абляції[17] [18], а також дозволяє своєчасно взяти матеріал для гістологічного дослідження, щоб виключити рідкісні пухлини яєчника.

Операції при важких стадіях ендометріозу із залученням товстого кишечника, сечового міхура і Дугласового простору повинні проводитися у великих центрах, що спеціалізуються на гінекологічній лапароскопії, за можливості під наглядом уролога і колоректального хірурга. Операція в цих випадках може включати резекцію кишки, сечового міхура і реімплантацію сечоводів. Видалення матки і придатків в даний час застосовується все рідше, більшість методик зосереджено на видаленні тільки вогнищ ендометріозу і відновленні нормальної анатомії тазової області[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Markham SM, Carpenter SE, Rock JA. Extrapelvic endometriosis. Obstet Gynecol Clin North Am. Mar 1989;16(1):193-219.
  2. а б Lobo RA. Endometriosis: etiology, pathology, diagnosis, management. In: Comprehensive Gynecology. Philadelphia, PA: Mosby; 5th ed:2007
  3. Менструальный цикл — статья из Большой советской энциклопедии (3-е издание)
  4. а б в г O'Callaghan D. Endometriosis--an update/ Aust Fam Physician. 2006 Nov;35(11):864-7., pdf[1]
  5. Majoribanks J, Proctor ML, Farquhar C. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs for primary dysmenorrhoea. The Cochrane Database of Systematic Reviews 2003; Issue 4: Art No CD001751.
  6. Proctor ML, Roberts H, Farquhar CM. Combined oral contraceptive pill (OCP) as treatment for primary dysmenorrhoea. The Cochrane Database of Systematic Reviews 2001; Issue 2: Art No CD002120
  7. Vercellini P, Cortesi I, Crosignani PG. Progestins for symptomatic endometriosis: a critical analysis of the evidence. Fertil Steril 1997;68:393-401.
  8. Moore J, Kennedy SH, Prentice A. Modern combined oral contraceptives for pain associated with endometriosis. The Cochrane Database of Systematic Reviews 1997; Issue 4: Art No CD001019.
  9. Koninckx PR, Meuleman C, Oosterlynck D, Cornillie FJ. Deeply infiltrating endometriosis is a disease where mild endometriosis could be considered a non-disease. Ann N Y Acad Sci 1994;734:333-41.
  10. Muzii L ,Marana R, Caruana P, Mancuso S. The impact of preoperative gonadotrophin releasing hormone agonist treatment on laparoscopic excision of ovarian endometriotic cysts. Fertil Steril 1996;65:1235-7.
  11. Audebert A, Decamps P, Marnet H, Ory-Lavollee L, Bailleul F, Hamamah S. Pre or post-operative medical treatment with nafarelin in stage III–IV endometriosis: a French multicentre study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Med 1998;79:145-8.
  12. Telimaa S, Ronnberg L, Kauppila A. Placebo controlled comparison of danazol and high dose medroxyprogesterone acetate in the treatment of endometriosis after conservative surgery. Gynecol Endocrinol 1987;1:363-71.
  13. Hornstein MD, Hemmings R, Yuzpe AA, Heinrichs WL. Use of nafarelin versus placebo after reductive laparoscopic surgery for endometriosis. Fertil Steril 1997;68:860-4.
  14. Vercellini P, Crosignani PG, Fadini R, Radici E, Belloni C, Sismondi P. A gonadotrophin releasing hormone agonist compared with expectant management after conservative surgery for symptomatic endometriosis. Br J Obstet Gynaecol 1999;106:672-7
  15. Abbott J, Hawe J, Hunter D, Holmes M, Finn P, Garry R. Laparoscopic excision of endometriosis : a randomised, placebo controlled trial. Fertil Steril 2004;82:878-84.
  16. Sutton CJ, Ewen SP, Whitelaw N, Haines P. Prospective, randomised, double blind, controlled trial of laser laparoscopy in the treatment of pelvic pain associated with minimal, mild, and moderate endometriosis. Fertil Steril 1994;62:696-700.
  17. Saleh A. Tulandi T. Reoperation after laparoscopic treatment for ovarian endometriomas by excision and by fenestration. Fertil Steril 1999;72:322-4
  18. Beretta P, Franchi M, Ghezzi F, Busacca M, Zupi E, Bolis P. Randomised clinical trial of two laparoscopic treatments of endometriomas: cystectomy versus drainage and coagulation. Fertil Steril 1998;70:1176-80