Ендостиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ендостиль (ендо… + stylos — паличка) — борозенка, вислана миготливими і залозистими клітинами, розташована на черевному боці глотки у ланцетника, покривників і личинок міног — піскорийок. Ендостиль являє собою заглиблення, більш глибоке у покривників та вистелене частково миготливими, частково залозистими клітинами. Клітини, розташовані на самому дні заглиблення, тобто на серединній лінії, несуть більш довгі волоски. У покривників бічні поверхні борозни несуть з кожного боку декілька поздовжніх смуг залозистих клітин.

Функція ендостилю зводиться до того, що залозисті клітини виділяють слиз, до грудочок якого приклеюються завислі у воді часточки їжі та разом з грудочками просуваються дією миготливого апарату до кишечника, тоді як вода через зяброві щілини та перибронхіальну порожнину витікає назовні. У кишечнодихаючих (Enteropneusta) ендостиль представлений усім нижнім відділом передньої частини кишечника, що слугує для проведення їжі, тоді як вода іде до зябер по верхньому відділу. У хребетних ендостиль представлений щитоподібною залозою.

Посилання[ред.ред. код]

  • Талпош В. С. Зоологія. Словник-довідник. Поняття, терміни. — Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000. — 240 с. — ISBN 966-7520-47-1.