Гуґу був поставлений діагноз гострий лейкоз 17 серпня 2000 року. 23 серпня він впав у кому, а на наступний день помер після утруднення дихання через поліорганної недостатності. Його тіло було піддано кремації, а прах його на зберіганні на кладовищі Hoshuin temple в Кіото.
1964, 7 вересня — Енді Гуґ з'явився на світ в Цюриху, а виховувався в Волені.
1979 — виграв національний «Кубок Оями».
1981 — зайняв 3-е місце на П'ятому відкритому чемпіонаті Данії з Кекусинкай карате в середній вазі.
1981 — виграв вдруге національний «Кубок Оями».
1982 — зайняв 1-е місце на Чемпіонаті Швейцарії по Кекусинкай карате в середній вазі.
1982 — зайняв 1-е місце на угорському «Кубку Оями» у середній вазі.
1984 — зайняв 1-е місце на Чемпіонаті Швейцарії по Кекусинкай карате у важкій вазі.
1984 — взяв участь у Третьому чемпіонаті світу з Кекусинкай карате (став одним з 16-ти найсильніших).
1985 — зайняв 1-е місце на Чемпіонаті Швейцарії по Кекусинкай карате у важкій вазі.
1985 — зайняв 1-е місце на угорському «Кубку Оями» у важкій вазі.
1985 — став чемпіоном Європи з Кекусинкай карате у важкій вазі.
1986 — зайняв 3-е місце на XI чемпіонаті Великої Британії з Кекусинкай карате у важкій вазі.
1987 — зайняв 3-е місце на чемпіонаті Європи з Кекусинкай карате.
1987 — став віце-чемпіоном Четвертого чемпіонату світу з Кекусинкай карате.
1989 — став чемпіоном Європи з Кекусинкай карате у важкій вазі вдруге.
1991 — зайняв 2-е місце на чемпіонаті Європи з Кекусинкай-карате у важкій вазі.
1991 — взяв участь у П'ятому чемпіонаті світу з Кекусинкай карате (був нокаутований бразильським каратистом Франциско Філіо і не зайняв призових місць — удар був проведений після удару гонга, але рефері зарахував поразку Енді[1] — майже те ж саме відбулося з Енді на Гран-Прі К-1 1998 року, коли в півфінальному поєдинку в кінці другого раунду Сем Греко звалив Хуга з ніг крюком в голову після того, як прозвучав удар гонга[2]).
1992 — зайняв 1-е місце на Кубку світу з Сейдокайкан карате.
1993 — зайняв 2-е місце на Кубку світу з Сейдокайкан карате.
1996 — став чемпіоном Гран-прі К-1.
2000, 24 серпня — Енді Гуґ помер від лейкемії. Залишилися дружина і син.
.svg){kind=small}
Швейцарія
Японія
