Енеїда (фільм, 1991)
Енеїда | |
|---|---|
| Енеїда | |
| Вид | анімаційний |
| Жанр |
комедія пригоди |
| Режисер | Володимир Дахно |
| Сценарист | Юрій Аліков |
| На основі | Поеми «Енеїда» І. Котляревського |
| Оповідач | Андрій Подубинський |
| Оператор | Анатолій Гаврилов |
| Композитор | Ігор Поклад |
| Художник | Кирич Едуард Ілліч |
| Кінокомпанія | «Укранімафільм» |
| Тривалість | 69 хв. |
| Мова |
українська російська (дубляж) |
| Країна |
 УРСР Україна |
| Рік | 1991 |
| Дата виходу | 1991 |
| IMDb | ID 4691334 |
«Енеїда» — повнометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського зроблений на кіностудії «Укранімафільм» на замовлення Творчо-виробничого об'єднання «Союзтелефільм» та Міністерства культури України у 1991 році. Режисер — Володимир Дахно[1].
Україномовна версія фільму вперше демонструвалася на телеканалі УТ-1 у 1991 році.
Займає 39-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Історія створення[ред. | ред. код]
У 1988 році московська ТВО «Союзтелефільм» замовила у «Київнаукфільм» (попередник «Укранімафільму») повнометражний анімаційний фільм «Енеїда» за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського. Творці мультфільму працювали над ним 3 роки й завершили його створення у 1991 році.[2][3][1]
За словами художника-постановника Едуарда Кірича фільм складається з семи частин і кожна частина — з 14 тисяч малюнків.[4] Крім того, за твердженням Кірича, він дуже пишається тим що ще у 1988 році, ще до відновлення незалежності України, в мультфільмі вже ним були намальовані кадри синьо-жовтого українського прапору.[5]
За словами режисера стрічки Володимира Дахна, він не хотів робити «буквальну екранізацію» й створив фільм переважно саме «за мотивами» поеми Котляревського, по-своєму її переосмисливши та обігравши.[6]
Сюжет[ред. | ред. код]
Дрімучий рік до нашої ери. Троянська Січ. Мужні запорожці обороняють місто від набігу кровожерливих греків. Головнокомандувач Еней, кошовий отаман війська троянського отримує телеграму з попередженням забратися з міста. Зевс, Венера й інша небожителі будуть йому заважати і допомагати, для них Еней буде ставати основою інтриг і задумів. Загалом, мультфільм є гумористичною оповідкою про те, як козак Еней пройшов довгий шлях, повний курйозних ситуацій, битв і дивовижних відкриттів, і в кінці заснував Римську Січ.
У ролях[ред. | ред. код]
Як і в поемі, герої мультфільму не вимовляють свої промови. Іван Котляревський усі деталі оповіді описує від імені автора, режисер мультфільму доручив читання закадрового тексту акторові старої драматичної школи Андрію Подубинському.
Творча команда[ред. | ред. код]
- Автор сценарію: Юрій Аліков
- Кинорежиссёр: Володимир Дахно
- Художник-постановник: Едуард Кірич
- Композитор: Ігор Поклад
- Кинооператор: Анатолій Гаврилов
- Звукооператор: Віктор Груздєв
- Художники-аніматори: Олександр Лавров, Адольф Педан, В. Омельчук, Сергій Гізіла, Марина Медвідь, Микола Бондар, Андрій Карбовничий, Олена Касавіна, О. Коваленко, Людмила Ткачикова, Володимир Врублевський, Ніна Чурилова
- Художники-живописці: Н. Кращина, Л. Бурланенко, В. Кірич
- Асистенти: В. Рябкіна, О. Малова, Р. Лумельська, В. Боженок, О. Раєнок
- Монтаж: Олег Педан
- Редактор: Світлана Куценко
- Директори знімальної групи:
- Борис Калашников, В'ячеслав Кілінський
Поява україномовної версії[ред. | ред. код]
За твердженням директора організацій колективного управління майновими правами авторів аудіовізуальних творів «Гільдія авторів „Сяйво слов'ян“» та «Гільдія кінорежисерів „24/1“» росіянина українського походження Сергія Кулакова,[7] україномовна версія стрічки була зроблена виключно з ініціативи режисера стрічки Володимира Дахна та літредактора фільму Тадеуша Павленка, оскільки оригінальне замовлення на стрічку від московського ТВО Союзтелефільм було лише на російськомовну версію стрічки.[8] Відповідно, за твердженнями Кулакова у інтерв'ю газеті «Хрещатик» у серпні 2005 року, авторами-правовласниками україномовної версію стрічки є нібито виключно Дахно, Павленко та художник-постановник стрічки Едуард Кірич, і Кулаков стверджував що він не розуміє як права на фільм стали належати Мінкультури України та компанії «С-Класік».[8]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Як малювали "першу незалежну «Енеїду» BBC Україна, 7 вересня 2017
- ↑ Володимир Дахно. Як козаки в тридев'яте царство не дійшли. ukrinform.ua. 07.03.2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020.
- ↑ Художник мультиплікаційної «Енеїди» вперше завітав на батьківщину Котляревського. poltava.to, 19 квітня 2018
- ↑ Виставка до 220-річчя видання твору Івана Котляревського «Енеїда». ukrpohliad.org, 15 грудня 2017
- ↑ Едуард Кирич: «Щастя у вмінні бачити і створювати прекрасне». Слово Просвіти, № 45 (941) від 9—15 листопада 2017
- ↑ Як козаки Європою мандрували. Часопис «Кіно-театр», 2003:#2
- ↑ Як козаки собі "хазяїна" шукають [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.]. life.pravda.com.ua. 8 грудня 2017
- ↑ а б Узаконене піратство. В Україні часом ухвалюють рішення про розпорядження правом інтелектуальної власності, нехтуючи інтересами справжнього власника. Хрещатик, 24/08/2005
Посилання[ред. | ред. код]
- Енеїда [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] на офіційному Youtube-каналі "Українська анімація"
- Енеїда на сайті IMDb (англ.)
- Енеїда на сайті DzygaMDB
|
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про анімаційний фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
