Еномото Такеакі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Еномото Такеакі | |
|
榎本武揚
|
|
 Еномото Такеакі в 1869 році |
|
| Період | Едо • Мейдзі |
| Народився | 5 жовтня 1836 (Едо) |
| Помер | 26 жовтня 1908 (Токіо) (72) |
| Доросле ім'я | Камадзіро (釜次郎) |
| Сьоґунат | сьоґунат Едо |
| Хан | Фукуяма-хан |
| Ранги | 2-й старший |
| Титули | віконт (1887) |
| Посади | президент Республіки Едзо (1869) міністр зв'язку (1885 - 1889) міністр економіки (1888, 1894 - 1897) міністр культури (1889 - 1890) міністр зовнішніх справ (1891 - 1892) член Таємної ради (1892) |
Еномото Такеакі (яп. 榎本武揚, えのもとたけあき; 5 жовтня 1836 — 26 жовтня 1908) — японський політичний і державний діяч, дипломат кінця періоду Едо — початку період Мейдзі. Один із співзасновників Імперського флоту Японії. Урядник і віце-голова флоту сьоґунату Едо (1868), учасник війни Босін 1868—1869 року на боці анти-Імперторських сил, президент республіки Едзо (1869). Після війни брав активну участь у реставрації Мейдзі. Генерал-лейтенант Імперського флоту Японії (з 1874), віконт (з 1887). Голова наукового електричного товариства (1888 — 1909). Прозваний «найкращим бюрократом періоду Мейдзі». Підписав Санкт-Петербурзький договір. Псевдонім — Рьосен[1].
Примітки [ред.]
Джерела та література [ред.]
- (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (укр.) Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
- (укр.) Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (ХVIII — друга половина ХІХ ст.). — Київ: Либідь, 2007.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Еномото Такеакі |
