Ентекавір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентекавір
Систематизована назва за IUPAC
2-Amino-9-[(1S,3R,4S)-4-hydroxy-3-(hydroxymethyl)-2-methylidenecyclopentyl]-6,9-dihydro-3H-purin-6-one
Класифікація
ATC-код J05AF10
PubChem 153941
CAS 142217-69-4
DrugBank DB00442
Хімічна структура
Формула C12H15N5O3 
Мол. маса 277,279 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100%
Метаболізм Печінка(незн.)
Період напіввиведення 128–149 год
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата БАРАКЛЮД,
«Брістол-Майєрс Сквібб Компані»,США
UA/9115/01/01
27.11.2008-27/11/2013

Ентекавір — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази для прийому всередину.[1] Ентекавір був розроблений компанією «Bristol-Myers Squibb» та був затверджений FDA у березні 2005 року.[2]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Ентекавір — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази. Механізм дії препарату полягає в утворенні активного метаболіту — ентекавіру трифосфату, що інгібує фермент вірусу гепатиту B зворотню транскриптазу та інгібує α-, β- та γ-ДНК-полімерази. Ентекавір інгібує ДНК-полімеразу вірусу на гепатиту В, що сприяє швидкому пригніченні реплікації вірусу гепатиту В на усіх трьох її етапах — праймінг-ініціації, синтезу зворотнього ланцюжка ДНК та синтезу позитивного ланцюжка ДНК вірусу гепатиту В.[3] Ентекавір активний до вірусу гепатиту B та незначно активний до вірусу імунодефіциту людини. Ентекавір активний також до штамів вірусу гепатиту В, стійких до ламівудину.[4][3][2]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Ентекавір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 30—90 хвилин. Біодоступність препарату становить 100%. В клітинах ентекавір фосфорилюється до активного метаболіту — ентекавіру трифосфату, що має подовжений час напіввиведення з клітин (15 годин). Високі концентрації ентекавіру створюються у більшості тканин. Немає даних, чи препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Ентекавір проникає через плацентарний бар'єр. Немає даних, чи препарат виділяється в грудне молоко. Ентекавір в незначній кількості метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення ентекавіруу складає 128–149 годин, при порушенні функції нирок цей час може збільшуватись.

Показання[ред. | ред. код]

Ентекавір застосовується для лікування хронічного вірусного гепатиту B з ознаками реплікації вірусу та активного запалення в печінці[1][3], у тому числі з декомпенсованим ураженням печінки.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні ентекавіру можливі наступні побічні ефекти:[1] часто (1—10%) головний біль, швидка втомлюваність; решта побічних ефектів спостерігаються рідко (0,01—0,1%) — нудота, блювання, безсоння або сонливість, запаморочення, алергічні реакції, висипання на шкірі, алопеція, підвищення активності амінотрансфераз в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, ниркова недостатність, лактатацидоз. При відміні ентекавіру можливе загострення вірусного гепатиту B. У хворих з поєднаною інфекцією ВІЛ та вірусного гепатиту B під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії зростає імовірність лактатацидозу та гепатонекрозу. Крім того, у хворих з поєднаною інфекцією ВІЛ та вірусного гепатиту B зростає імовірність стійкості вірусу ВІЛ до інших нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази та імовірність мутації резистентності в генові, що кодує фермент вірусу ВІЛ зворотню транскриптазу.

Протипокази[ред. | ред. код]

Ентекавір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, дітям до 16 років. З обережністю застосовують при вагітності та нирковій недостатності. Під час лікування ентекавіром рекомендовано припинити годування грудьми.[1]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Ентекавір випускається у вигляді таблеток по 0,0005 та 0,001 г[1] і розчину для перорального застосування у флаконах по 210 мл із вмістом ентекавіру по 0,05 мг/мл.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Ентекавір (Entecavir)
  2. а б Энтекавир получил единогласное одобрение Совещательного комитета по противовирусным препаратам FDA (2005) [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б в Энтекавир - новое в лечении больных хроническим гепатитом B [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Энтекавир как оптимальный выбор для пациентов с хроническим гепатитом В, ранее не получавших нуклеозиды [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література[ред. | ред. код]